53712 (Культурная жизнь Херсона в 19-20 веках), страница 2

(за спогадами Миколи Чернявського ) в будинку на тихій херсонській вулиці. Сам Чернявський, котрий прожив свої останні 35 років у Херсоні, змалював степовий край у багатьох поезіях :

Степ і степ один навколо

Розгорнувся, наче море,

А над ним – шатро просторе,

Небо синє й сонця коло

І недарма саме таку наяву – “Степ” – отримав альманах, яки херсонська громада видала в нашому місці в 1886 році. Борис Грінченко, що працював тоді в місцевому земстві, написав рецензію на це видання. Того ж року в Херсоні виходять “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого. Сюди до М. Чернявського у видавничих справах та й просто як друг приїжджав Михайла Коцюбинський. Місто жило насиченим літературними подіями життям.

Не давно, що в 1910- ті роки на Херсонщині започатковується нова течія, новий напрямок у літературі й мистецтві – авангард.

Давня назва нашої землі – Гілея – стає знаменом футуристів, а Чорнянка, що на Каховщині, - батьківщиною мистецького експериментаторства. Олексій Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський, Велімир Хлебніков – усесвітньо відомі поети і художники, вони влаштовували епатуючи виставки, писали вірші, видавали футуристичні книжки в Херсоні і Каховці.

Приїзд у Чорнянку й майбутній письменник Борис Лавреньов; в одну з таких поїздок він отримав в дарунок від Д. Бурлюка чудову картину з пейзажем Чорнянки, яка, на щастя, збереглась і прикрашає меморіальний кабінет письменника в літературному музеї. Змальовуючи рідне місто, образи херсонців у романі “Синє та біле” і в численних оповіданнях Б. Лавреньов знаходить щирі, ніжні слова захоплення і синівської любові до своєї землі, її історії

І знову степ, тепер чаплинський, де народився славетний Микола Куліш. Куди б його не закинула доля, - і в Одесі, і в Харкові, і на горезвісних Соловках – йому снився рідний край. У п’єсах Куліша ми бачимо нужденне голодне таврійське село, спостерігаємо важку ходу подій громадянської війни на півдні України.

У Куліша був вірний товариш на все життя, теж драматург і наш земляк з Колончяка Іван Дніпровський. У фондах літературного музею зберігається його документальна повість “Микола Хвильовий. Портрет м’ятежника”, яка є безцінним прикладом позацензурної літератури тридцятих років.

Вірує літературний Херсон.

Благословенна в болях ран

Що, як зелений океан,

Тече круг білого Херсона,

Що свій дівочий гинучий стан

До Дніпрового тулить лона …

– так писав Максим Рильський у 1941 році.

Після війни Олександр Довженко на Каховській ГЕС знімає фільм “Поема про море”. Остап Вишня їде на любу Херсонщину : “Хто в Крим, а я – в Кринки !”.

Олесь Гончар, співець таврійської землі в своїх романах “Перекоп”, “Південь”, “Таврія”, “Тропка” створює незабутні образи земляків, нашого степу : “Спочиває степ, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки. Місяць зійшов, прадавнє козацьке сонце … Тиша, тиша, мов на дні океану. Океан місячної ночі розливається навкруги. І глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника, десь у траві, ні шелест тополиного вершечка…”.

За сприяння О. Гончара, на Херсонщині було засноване обласне відділення Спілки письменників України. поети і прозаїки І. Гайдай, П. Куліш, В.Кузьменко, І. Стариков, В. Шарейко, П.Литалев, М. Братан, Ю. Голобородько , В. Кулік , В. Мілещенко своїми творами довели що багата талантами наша земля “Не міліє річка наснаги”.

РОЗДІЛ 1.4

Аналізуючи взаємозв’язки, які існують між пам’ятками історії та культури і довколишнім середовищем, не можна не помітити характерні для розвитку Херсона тенденції. Одна з них полягає у дослівному ставленні до історичної спадщини, традиційному формуванні матеріально-просторового середовища протягом століть.

Багато взірців художньої творчості минулого сьогодні є скарбами херсонських музейних колекцій.

Старшим із музеїв Херсона є краєведчій, створений у 1890 році відомим подвижником В.І. Пашкевичем на основі матеріалів його археологічних розкопок. Музей спочатку визнаний як археологічний. Археологічна колекція, розширена та збагачена внаслідок подальших наукових досліджень краю, тепер – один з цінних розділів великої та різноманітної музейної збірки.

Предметом особливих гордощів за херсонську археологічну колекцію є декілька мармурових пам’ятників з Ольвії.

Цікаві пам’ятки археологічної колекції, що виявлені на території краю відносяться до періоду раннього середньовіччя. Перш за все – пов’язані з половецькими кочовими племенами, які були фактичними володарями східноєвропейських степів з середини ХІ до початку ХІІІ століття. Половцям належать такі монументальні статуї, як так звані кам’яні “баби”. Звичайно їх встановлювали на курганах у пам’ять померлих предків. На території краю знайдено понад 60 половецьких структур поблизу населених пунктів.

До ряду експонатів часу Кам’яної Січі відноситься вапнякова стена із зображенням двобою. Це характерний зразок премитивної творчості яким відзначається наївною спрощеністю малюнка та композиції.

Запорожськими пам’ятками рельєфи пічні кахлі.

Показ образотворчої культури Херсонщини продовжує збирання художнього музею ім. О.О. Шовкуненка, котрий відкрився до 200-літнього ювілею міста в 1978 році. Заснований він на базі художнього відділу краєзнавчого музею. Ця колекція почала створюватися на межі ХІХ – ХХ віків і пов’язана із зібранням мистецької давнини музею В. І. Пашкевіч та збіркою створеного за ініціативою художника А. М. Гедройця музею красних мистецтв.

До найбільш ранніх експонатів художнього музею, що мають пряме відношення до культурного життя міста періоду його започаткування, належать унікальні образи з іконостасу вже згаданого Катеринінського собору.

Особливо широко і різноманітно представлене в музеї українське національне мистецтво ХІХ століття.

Походить з Херсонщини характерний взірець провінційного портретного малярства першої половини ХІХ століття – анонімний портрет молодої дівчини.

Значну роль у розвитку мистецької культури кінця ХІХ – початку ХХ століття відіграло створене у 1890-х роках на півдні України в Одесі товариство південноросійських художників. Відомим представником його був уродженець Херсонщини М.Скадовський.

В музеї знаходиться велика кількість портретів, краєвидів та натюрмортів з Шовкуненка. Цей багатогранний творчій доробок об’єднує загальне оптимістичне звучання.

Значний розділ в музейної скарбниці національного мистецтва складають твори сучасних херсонських художників.

РОЗДІЛ 1.5

А ще Херсон – місто багатих театральних і музичних традицій. Тут гастролювали славнозвісні вітчизняні майстри сцени М.Кропівницький, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський та інші, а також перебували М. Щепкін, М. Савіна, В.Давидов, В.Мейерхольд тут уперше вийшла на сцену “Український соловейко” Оксана Петрусенко, розпочав свій творчій шлях незабутній Юрій Шунський.

Славні музичні традиції Херсонської землі. Співуча душа південного краю чарівною луною виявлялась і в народному мистецтві, і в професійній музиці Херсонщини. І мова не лише про українську пісню. Тут на, півдні, можна почути мелодії німецькі й шведські, російські і татарські, єврейські й угорські. Тут народилися композитори О.Спендіаров та С. Майгакар, на Херсонщину приїжджали з концертами М. Мусорський, О.Скрябін, Е.Грач та багато інших. Саме херсонські мистецькі заклади дали сучасній музиці композитора Льва Гурова, заслуженого ордината України О.Бандурянського, кандидатів музикознавства Людмилу Хлабнікову. І перелік цей можна продовжувати …

У жовтні 1962 року відкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За своїм корінням, традиціями, репертуаром, його втілення на споконвічний українській землі сформувався справді національний театр.

Наш театр носить ім’я неперевершеного українського драматурга М.Куліша. Осмислення поезії і змістової глибин його творів збагатило естетичну стилістику сценічних робіт. Це “Комуна в степах”, “І віддай їм заслужене ними” за п’єсою “97”.

Цікава історія театру. Вперше будинок під театр був відкритий в 1830 році. На його сцені виступила трупа Лелева-Вутечина, а згодом гастролювали відомі українські актори М.П.Саксаганський, М.Л.Садовський, М.К.Заньковецька…

Херсонський обласний театр ляльок знають і люблять. Своє 25-річчя він святкував у вересні 1996 року. Театр прожив на колесах 15 років. Тільки в листопаді 1986 року відкрились двері казкового палацу-стціонару.

Театри Херсона володіють потужним творчім потенціалом, мають змістові художні задуми і скеровують всі свої пошуки на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури України.

Крім музично драматичного театру імені Миколи Куліша, в Херсоні діють філармонія, музичне училище, чотири музичні школи.

В концертному сезоні відзначила своє 50-річчя Херсонська філармонія – головний центр музичної культури краю. Багато прекрасних колективів та виконавців, котрих сьогодні знають у країні й поза її межами. У 70-80 роках філармонія по праву вважалась однією з кращих у колишньому Радянському союзі, і сюди – з гастролями приїжджали кращі виконавці світу.

Висновок

Сьогодні Херсон – великий промисловий та адміністративний центр, місто-порт, місто-курорт. Зберігши своє історичне обличчя, він значно змінився: з’явились нові житлові масиви, міські магістралі, промислові та громадянські споруди, парки, сквери.

Щільну тканину історичної зони Херсона утворюють будівлі, що заповнюють рядові ділянки периметральної забудови кварталів. Відіграючи роль тла щодо будівель, вони багато в чьому створюють неповторність архітектурно-художнього образу міського середовища. Все це робить історично утворене середовище міста функціональним, різноманітним і затишним.

Останнім часом місто прикрасилось новими спорудами сучасних конструкцій і форм: будинки міськвиконкому. Центр науково-технічної інформації, діагностичний центр, аеропорт.

В панорамі міста з боку Дніпра виразно читаються споруди обласної бібліотеки ім. О.Гончара, готелю “Фрегат”, річкового вокзалу, які акцентують три головні міські набережні.

Річковий вокзал – водні ворота Херсона. І тому вони повинні прикрашати вхід в місто з боку Дніпра.

Обов’язок сучаснихархітекторів – бережливе ставлення до історичної спадщини, врахування її в процесі неминучого оновлення міського середовища, підтримання у своїй творчості тенденції спадкоємності формування забудови міста.

Обв’язок сучасних жителів міста зберегти історичні та культурні пам’ятки міста, зберегти традиції нашого народу, та зробити значний внесок в культурне життя Херсонщини.

Використані джерела при написанні курсової роботи:

1. В.П.Завгородній “Наш солнечний край” Х. 1960р.

2. “Південна краса України” Х. 1998р.

3. “Проблеми історичного краєзнавства” - тези до повідей Х. 1993р.

4. Програма тези наукової конференції

“Культура Херсонщини” Х. 1991р.

1. Наддніпрянська правда 1995р. 21 лютого. Гурепко М. “Яка турбота, так й робота”. (Проблеми культурного життя Херсонщини)

2. Кочубей А. “на передньому краї” (про культуру, освіту, роботу у Херсоні). Соціальна культура 1964р.

3. Культура сьогодення . Наддніпрянська правда 1995р. 14 лютого.

4. А. Конощенко “До історії земської школи” К. 1908р.

5. “Історія міст і сіл України” (Херсонська область).