50357 (Електронна комерція і електронний ринок), страница 2

3. Класифікація програмного забезпечення електронної комерції

Як повідомляється в щорічному прогнозі розвитку технологій компанії PricewaterhouseCoopers (по матеріалах сайту http://www.e-commerce.ru), через декілька років всі бізнес-процеси проходитимутьминатимуть через Інтернет за допомогою так званих Web-сервисів.

На думку аналітиків компанії PricewaterhouseCoopers (PWC), протягом наступних двох років компанії почнуть змінювати програмне забезпечення, використовуване для ведення бізнесу, і ці зміни приведуть до того, що Інтернет стане основою всіх бізнес-процесів. Web-орієнтовані методи роботи підтримуватимуться виробниками програмного забезпечення і індустріальними групами, що визначають стандарти і технології, за допомогою яких програми обмінюються інформацією. Протеоднак належить докласти немало зусиль, щоб продукти, що використовують засоби Інтернету, стали по-справжньому надійними і безпечними.

Комунікації і програмне забезпечення в мережі Інтернет характеризуються інтерактивністю. Ініціатором комунікацій виступає не тільки продавець, але і покупець. Так, в баннерной рекламі, наприклад, розрізняються пасивні банери, які пред'являються будь-якому відвідувачеві даного сайту, і активні банери, що активізуються тільки самим споживачем. Комплекс просування електронного ринку включає традиційні, використовувані фізичними ринками елементи (реклама, зв'язки з громадськістю, прямий маркетинг, просування збуту). Проте в мережі цих елементів набувають нові риси і особливості. Виникають і розвиваються і новий вигляд просування, властиві тільки цьому ринку. До них можна віднести: побудова інтерактивних співтовариств (chats, discussion groups, communities), viral marketing (Інтернет варіант розповсюдження інформації «з вуст у вуста» ). Крім того, Інтернет перетворився на особливе електронне ЗМІ.

Цифрові продукти володіють рядом особливих якостей.

1. Незруйновність.

Створений інформаційний цифровий продукт може існувати необмежений час, оскільки він не зношується у вживанні. Тому продукт, тільки що створений виробником, нічим не відрізняється від аналогічного продукту, вже вживаного. В результаті виробник конкурує не тільки з іншими виробниками аналогічних товарів, але і зі своїми ж раніше проведеними товарами. Уникнути цього можна за рахунок постійного оновлення вироблюваних товарів і ліцензування прав їх виробництва і використання або інших способів захисту від копіювання.

1. Змінність.

Парадоксально, але , разом з незруйновністю, електронні продукти можуть бути легко змінені. Причому, зміни, внесені помилково, навмисно або по злому наміру можуть бути незворотні. Тобто виробник втрачає контроль за своїми проведеними продуктами. Розробляються спеціальні технології, що утрудняють просту зміну. Наприклад, документи у форматі PDF можна проглянути або роздрукувати , використовуючи програму Adobe’s Acrobat, але не можна змінити . Стратегічними діями щодо даної характеристики цифрових продуктів є їх диференціація виробником або за допомогою адаптації до індивідуальних потреб користувача, або постійного оновлення і удосконалення, або продажу їх як інтерактивні послуги, а не кінцеві продукти.

1. Відтворюваність.

Основною привабливістю цифрових продуктів є те, що їх можна відтворювати, передавати і зберігати. Таким чином, після першого капіталовкладення на виробництво продукту, подальші граничні витрати практично нульові. Для офіційного виробника цифрових продуктів граничні витрати не дорівнюють нулю, оскільки виплата авторських гонорарів здійснюється з кожної проданої одиниці товару. Тому в ціноутворенні граничні витрати ніколи не дорівнюють нулю. Крім того виробникові, проте, потрібно відшкодувати свої постійні витрати, тому таке актуальне питання захисту інтелектуальної власності, запобігання несанкціонованому відтворенню і перепродажу товару. Оскільки технологічно запобігти такому відтворенню товару поки не завжди можливо, виробники прагнуть зробити його менш цінним за рахунок оновлення і зміни своїх продуктів.

Види електронних продуктів.

Цифрові продукти багатообразні, вони включають текстові файли, дані, графіку, відео, аудіо. Існує ряд варіантів класифікації цифрових продуктів:

Першим критерієм класифікації є метод передачі. Продукти діляться на доставлених (які завантажуються відразу або порціями, наприклад, щоденними оновленими версіями) і інтерактивних (товари і послуги, що вимагають комунікації сервера виробника з клієнтом, наприклад, дистанційна діагностика, інтерактивні ігри або дистанційне навчання). Хоча по цій класифікації всі продукти, що передбачають двосторонній зв'язок із споживачем, можуть бути віднесені до інтерактивних, доставка кінофільмів на вимогу не є інтерактивним продуктом, оскільки доставляється якийсь стандартний товар. До інтерактивних можна віднести тільки ті цифрові продукти, які вимагають спілкування виробника і клієнта в режимі реального часу, об'єднаного єдиною метою, наприклад, пошуком, грою, консультацією. В даний час більшість цифрових продуктів в Інтернет є доставленими, а не інтерактивними, навіть якщо деякі Інтернет видання і називаються інтерактивними.

Другим критерієм класифікації є залежність від часу. Продукти, залежні від часу, швидко втрачають свою цінність. До таких продуктів відносяться новини, котирування акцій на фондовій біржі і інші види інформації, використовуваної для ухвалення рішень. Споживча цінність таких продуктів може підтримуватися їх періодичним оновленням і продажем по підписці. Іноді використовується штучна залежність від часу, щоб перетворити товари тривалого користування на товари повсякденного попиту. Наприклад, сторінка Інтернет з інформацією про конкретний курорт зазвичай відвідується клієнтом лише одного разу. Щоб привернути користувачів зробити повторні відвідини, зміст сторінки оновлюється, тим самим старі версії стають застарілими і відкриваються нові маркетингові можливості. Чинник часу може розповсюджуватися на всіх користувачів, а може застосовуватися індивідуально. Новини і біржові котирування залежні від часу для всіх користувачів однаково. Результати пошуку певної інформації за замовленням конкретного користувача застарівають і втрачають цінність тільки для нього. Іншим користувачам ця інформація може надаватися в колишньому вигляді.

Третім критерієм класифікації є інтенсивність використання. Продукти одноразового використання порівнянні з товарами повсякденного попиту, а продукти багатократного використання з товарами тривалого користування. Прикладом продуктів одноразового використання можуть служити результати пошуку. Програмні продукти відносяться до товарів багатократного використання. Споживча цінність продуктів багатократного використання має кумулятивний характер і може збільшуватися або зменшуватися з часом. Проте темпи її збільшення можуть мінятися. Наприклад, освоюючи програму, користувач відкриває все нові можливості її використання, тому цінність програми збільшується. З іншого боку, комп'ютерна гра з часом набридає і її корисність знижується.

Наступним критерієм класифікації є операційне використання, тобто чи є продукт програмою або документом. Це розрізнення важливе, оскільки виробник може отримати більший контроль над продуктом, перетворивши його на програму. Сьогодні програми все частіше є продуктами багатократного використання, але не всі продукти багатократного використання є програмами, наприклад, музичні записи. Тенденція на ринку направлена на випуск програм у вигляді товарів одноразового використання. Замість продажу документа, він продається в рамках програми, яка дозволяє контролювати його роздрук, відтворення, зміна і тому подібне

Нарешті, останнім критерієм класифікації є економічні наслідки. Продукти з позитивними наслідками збільшують свою цінність, якщо їх використовує більша кількість людей або організацій. Прикладами служать інтерактивні послуги, чати і ігри. У продуктів з негативними наслідками збільшення числа користувачів приводить до пробок або знецінення інформації. Наприклад, гравці на біржі отримують вигоду від ексклюзивного використання інформації. У таких випадках проблема запобігання перепродажу або несанкціонованому розповсюдженню інформації менш гостра для виробника, чим гарантія эксклюзивности інформації. Економічні наслідки цифрових продуктів дуже важливі для ухвалення маркетингових рішень. Якщо наслідки позитивні, безкоштовне використання продуктів, сумісне користування і розповсюдження демонстраційних копій може збільшити частку ринку. Багато виробників програмного забезпечення, у тому числі і Netscape, використовували ці методи завоювання ринку.

4. Відкрите інформаційне суспільство

У Інтернет, також як і в компанії Лінукс (засновник Лінукс Торвальдс), знайшли широке розповсюдження програми на відкритих кодах (програми відкритого інформаційного співтовариства ). На противагу програмам корпорації Microsoft коди програм відкритого інформаційного співтовариства будь-який досвідчений програміст може проглянути і внести поліпшуючі зміни.

Коди HTML документа в Інтернет також можна проглянути в редакторові сценаріїв браузера, тому Інтернет все більше стає відкритимвідчиняти, сам перетворюється на відкрите інформаційне співтовариство .

Відкриті ринки в Інтернет є рівноправними, на них зосереджені численні покупці і численні продавці. Такий ринок відкритий для всіх охочих і не вимагає запрошення. Одна з найцікавіших моделей відкритого ринку формується при використанні динамічного ціноутворення. На відміну від закритих ринків, що використовують модель або проштовхування, або витягування (аукціон або зворотний аукціон), відкриті ринки за наявності критичної маси учасників застосовують модель електронної біржі, що працює в реальному часі за типом ринку Nasdaq .

Постачальники програмних рішень (зокрема відкритих) для торгових Інтернет-майданчиків (По матеріалах сайту http://www.e-commerce.ru/biz_tech/implementation/b2b/emarketplaces.html#2):

Ariba (www.ariba.com)

Компанія Ariba була заснована в 1996 році, і серед її 200 клієнтів такі компанії, як FedEx, BMW, Hewlett-Packard, Cisco Systems, Dell Computer і Buzzsaw.com. Одне з крупних досягнень компанії – союз з IBM і i2 Technologies в цілях створення всестороннього програмного забезпечення для онлайнових майданчиків В2в. Додатково Ariba придбала новий ринок збуту в особі сотень тисяч клієнтів IBM і дістала доступ до технологій автоматизації мережі постачань компанії i2.

CommerceOne (www.commerceone.com)

Основними стратегічними партнерами Commerce One є компанії General Motors, British Telecom і Shell International, а серед її крупних клієнтів можна назвати Wells Fargo, Boeing, BellSouth і Eastman Chemical. Ключові операції – участь в розробці порталу TradXchange компанії GM, роль одного з основних технологічних партнерів в створенні автомобільної біржі Covisint, ініціаторами якого виступили Ford, GM, DaimlerChrysler і Oracle.

VerticalNet (www.verticalnet.com)

Компанія була створена в 1995 році і в даний час об'єднує 57 онлайнових співтовариств . Співтоваристваспілки охоплюють понад 10 промислових галузей, високі технології, комунікації, екологія, охорона здоров'я, науки, фінансові служби, сфера послуг, і так далі Кожне співтовариство пропонує своїм учасникам інформацію, що містить новини ринку, відомості про продукцію, промислові каталоги і списки вакансій. Крім того, торгові співтовариства VerticalNet надають професіоналам можливість спілкування на дискусійних форумах. Спочатку реклама була для VerticalNet головним джерелом доходу, але надалі вона почала отримувати більше прибули від здійснюваних транзакцій і продажу програмного забезпечення. Ключовими партнерами компанії з'являються IBM і Softbank.

e-STEEL (www.e-steel.com)

Компанія заснована в 1998 році і спочатку фінансувалася групою інвесторів на чолі з Bessemer Venture Partners, Greylock і Kleiner Perkins. Біржа e-STEEL Exchange призначена для потреб сталеливарної промисловості, чий річний оборот складає 700 млрд. дол. Хоча на сайті www.e-steel.com учасники ринку можуть знайти всю необхідну ним інформацію про дану галузь промисловості, головна стаття доходу для e-steel - комісії за транзакції, які платять продавці. Число зареєстрованих клієнтів торгового майданчика зараз перевищує 600. Нова назва компанії NewView Technologies.

Мережа Інтернет уявляє унікальні можливості для здійснення операцій продажу і придбання товарів і послуг, і ці можливості можуть значно розширитися у міру розвитку унікальних провідників електронного бізнесу – торгових майданчиків. Дані компанії Forrester Research показують об перспективи зростання обороту систем класу B2B і збільшення відносної частки електронних торгових майданчиків в цьому обороті (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Динаміка річного обороту B2B електронної комерції і електронних торгових майданчиків (джерело: Forrester Research).

5. Класифікація віртуальних підприємств

Віртуальне підприємство (ВП) – це співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються винятково електронними засобами при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.

Віртуальним підприємством може бути Інтернет-магазин, Інтернет-банк чи Інтернет-платіжна система, Навчальний дистанційний Інтернет-заклад, Інтернет-консалтингове агентство, Інтернет-брокер, Інтернет-трейдер, Інтернет-аукціон, Інтернет-газета та їх похідні.

По суті віртуальне підприємство – це нова форма економічної організації. Воно являє собою групу економічних суб’єктів, що об’єднують свої сили для надання певної послуги, яка традиційно надавалась одним підприємством (рис.5. 1). Така можливість, у кінцевому результаті, серйозно впливає на стратегії розвитку як усієї економіки, так і окремих підприємств.