48144 (Пошук інформації в Інтернеті)

Реферат на тему:

"Пошук інформації в Інтернеті"

2010

Однією з тенденцій розвитку світової спільноти і системи освіти є приєднання зростаючої кількості користувачів до глобальної мережі Інтернет. У будь-якому місці земної кулі стає доступним небачений раніше обсяг інформації. При цьому нерідко поліпшення програмних і технічних характеристик засобів доступу не вирішує, а, навпаки, загострює проблему ефективного добору релевантної (відповідної) інформації, показуючи непідготовленість і учнів, і вчителів до використання можливостей, що відкриваються. Виникає парадокс: чим більше доступної інформації, тим складніше її відібрати.

Саме тому одним із завдань курсу інформатики є навчання учнів здійснювати результативний пошук інформації, що потребує від них знань про способи її подання в електронному вигляді, технології зберігання та передавання за допомогою комунікаційної мережі Інтернет.

Учні повинні навчитися орієнтуватися в інформаційному просторі мережі Інтернет, ознайомитися з механізмами пошуку інформації в тематичних каталогах та індексних базах даних, навчитися використовувати інструменти для організації пошуку в базах даних, будувати запити і правильно оцінювати знайдену інформацію, уточнювати пошуковий запит, уміти отримувати потрібну інформацію із першоджерел.

При навчанні методів пошуку інформації в Інтернеті спочатку необхідно пригадати основні інформаційні і комунікаційні послуги мережі Інтернет, які є джерелами для одержання інформації (мал.5.1), та підкреслити, що кожний із них може стати середовищем пошуку відповідних даних, у кожному з яких існують спеціальні правила організації такого процесу.

Далі доцільно звернути увагу студентів на організацію пошуку інформаційних об'єктів у кожному виділеному ресурсі глобальної мережі Інтернет.

Тепер інформаційний простір Веб-сторінок став універсальним щодо всіх існуючих послуг мережі Інтернет, тому що є не тільки носієм інших інформаційних потоків, а й і містить у собі різні послуги мережі: поштові інтерфейси, систему телеконференцій, системи інтерактивного спілкування та ін. Крім того, кількість Веб-сайтів із часом значно збільшується, тому виникає необхідність розглянути з учнями створення механізмів пошуку, структуризації, впорядкування інформаційного простору Веб-сторінок.

Студенти повинні одержати спочатку загальне уявлення про пошукові служби, з'ясувати їх призначення та структуру. Слід зауважити, що пошукові служби існують для зручності роботи у World Wide Web. При організації роботи з пошуковою службою задача користувача полягає в поясненні за допомогою спеціальної мови запитів того, що необхідно знайти в Інтернеті, завданням пошукової служби є відображення Веб-сторінки з посиланнями на адреси, за якими можна знайти потрібну інформацію.

Необхідно підкреслити, що на правильно сформульований запит в Інтернеті практично завжди можна одержати відповідь. Але при цьому не слід забувати, що питання ставиться не людині, а машині, яка за допомогою спеціальної програми аналізує інформацію залежно від занесених до неї алгоритмів пошуку. Програми, які опрацьовують запити користувача - це інформаційно-пошукові системи (ІПС).

За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових служб. Найбільш поширеними є три основних типи: пошукові каталоги, рейтингові системи та індексні бази даних. Студенти повинні розуміти, що оскільки пошук інформації - це основна задача користувача у WWW-просторі, то у світі постійно з'являються нові типи і види пошукових служб, і вивчити всі їх неможливо, тому суттєвим є з'ясування принципів їхньої організації, роботи та правил використання.

Пошукові тематичні каталоги організовані за тим самим принципом, що й тематичні каталоги великих бібліотек. Звернувшись на адресу пошукового каталога, користувач знаходить на його основній сторінці скорочений список великих тематичних категорій, наприклад таких, як Освіта (Education).

Як правило, такі каталоги є ієрархічними гіпертекстовими меню з пунктами і підпунктами, які визначають тематику сайтів, адреси яких містяться в цьому каталозі, з поступовим, від рівня до рівня, уточненням теми (мал.5.2).

Кожний запис у списку категорій - це гіперпосилання. Вказування на нього відкриває наступну сторінку пошукового каталога, на якому визначена тема подана докладніше, наприклад з предметів: Фізика, Хімія, Математика та ін. Вибір за допомогою миші назви теми (наприклад Хімія) відкриває сторінку зі списком розділів {Загальна хімія, Органічна хімія, Неорганічна хімія). Заглиблюючись у тему, можна дійти до списку конкретних Веб-сторінок і вибрати той ресурс, який краще підходить для розв'язування конкретного інформаційного завдання користувача.

Працювати з пошуковими каталогами просто. У них пошук інформації користувачем відбувається на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується найвища складність створення і ведення каталога. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір WWW, відбирають те, що на їхню думку становить загальний інтерес, і заносять адреси до каталога. Як правило, каталоги ресурсів складаються на основі експертних оцінок. Найбільшим пошуковим каталогом світу є пошукова служба Yahoo! (www.yahoo.com). На неї постійно працюють понад 150 редакторів, а й при цьому загальний обсяг каталогізованого простору становлять близько 1 млн Веб-сторінок.

Найбільшим російським пошуковим каталогом є служба Атрус (www.atrus.ru). АУ! (www.au.ru), в Україні такими є: Ukrainet Yellow Pages (www.ukrainet. lviv.ua/vellow/pages. htm). Nsearch (www.search. kiev-ua). Шерлок Холмс (www.holms. ukrnet.net).

Далі зі студентами необхідно розглянути основні характеристики Веб-каталогів:

Спрямованість тематики і широта охоплення ресурсів: загальні, спеціалізовані, глобальні, регіональні.

Обсяг бази даних (загальна кількість посилань у каталозі).

Структура рубрик, наявність кількох індексів.

Можливість пошуку за каталогом.

Студенти повинні зрозуміти, що Веб-каталоги є початковими засобами пошуку інформації, і дозволяють розв'язувати стандартні пошукові задачі: пошук сайтів певного тематичного призначення. Але інколи в такий спосіб неможливо знайти потрібну інформацію, або процедура пошуку уповільнюється на невизначений час. Основною перевагою такого засобу пошуку є чітка відповідність змісту сайтів тематиці, яка оголошена для кожного розділу тематики (в окремих випадках - з додатковим упорядкуванням адрес у межах рубрики за результатами експертної оцінки або за рейтингом відвідування). Недоліком тематичних ІПС є порівняно невелике охоплення існуючих ресурсів мережі, оскільки відслідкувати весь обсяг інформації, яка є в Інтернеті, практично нереально навіть для значного колективу персоналу, який використовує сервер. Тому доцільно рекомендувати студентам звертатися до каталогів ресурсів у випадку, коли необхідно швидко відшукати "типову" інформацію за необхідною тематикою (якщо немає потреби відслідковувати будь-які її нюанси).

При формуванні практичних навичок студентів слід розглянути роботу з тематичним каталогом на прикладі. Можна запропонувати студентам знайти інформацію про організований відпочинок узимку або інформацію про погоду на завтра, або інформацію про комп'ютерні курси тощо.

Сутність ідеї рейтингової системи групується на тому, що на основній сторінці сервера розташовується список найважливіших тем, усередині кожної з яких організовується список тематичних розділів. Вибравши потрібну тему, клієнт одержує обмежений список Веб-вузлів, присвячених даній темі. Поруч із кожним Веб-вузлом наводиться оцінка його популярності, яка вимірюється в кількості відвідувань за останню добу.

Використавши одне з посилань рейтингової системи, користувач переходить на рекомендований Веб-вузол. При цьому збільшується показник лічильника кількості переходів. Ті, хто користуватиметься рейтинговою системою пізніше, побачать зростання популярності даного Веб-вузла.

Пошук джерел інформації за допомогою рейтингової системи можна розглядати як пошук за рекомендаціями. Але не завжди високий рейтинг об'єктивно відповідає якості Веб-ресурсу, до якого веде популярне гіперпосилання. Однак у тих випадках, коли йдеться про інформацію, що має суспільний інтерес, наприклад, новини політики, економіки, культури, спорту тощо, показнику популярності можна довіряти.

Уперше рейтингова система для пошуку Веб-ресурсів була реалізована на сервері Top Hit (www.tophit.com). У Росії основним засобом рейтингового пошуку є Веб-служба Ремблер (www.rambler.ru). В Україні це Top Ping (www.topping.com.ua), Alpha Counter (www.a-counter.com).

Більшість пошукових служб світу належить до індексних баз даних, які ще називають пошуковими покажчиками. Їхнє призначення - якнайкраще охопити інформаційний WWW-простір і подати його користувачам у зручному вигляді.

Принцип роботи з пошуковими покажчиками засновано на ключових словах. Розшукуючи інформацію з певної теми, клієнт повинен дібрати ключові слова, які описують цю тему, і задати їх пошуковій системі як завдання. Відвідувачам такого пошукового сервера надається форма для введення ключового слова (слів) або фрази (мал.5.3).

Після натиснення на кнопку Знайти, яка розташована поруч із полем уведення, ключова фраза пересилається на сервер, опрацьовується, потім пошукова система знаходить у своїх базах даних (вони називаються індексами або покажчиками) адреси Веб-ресурсів, в яких указані ключові слова, і видає клієнтові Веб-сторінку з посиланнями на ці ресурси (мал.5.4).

Найбільший покажчик, що наближається до 300 млн Веб-документів, має пошукова система Fast Search (www.alltheweb.com), а найзручніший для наукових досліджень покажчик має система Northern Light (www.northernlight.com).

У Росії пошукові покажчики розвинуті дуже добре. Можна назвати три найбільших системи: Апорт (www.aport.ru), Яндех (www.yandex.ru) і Ремблер (www.rambler.ru). В Україні - МЕТА (www.meta-ukraine.com).

Викладачу доцільно порівняти індексні бази даних і пошукові каталоги, акцентувати увагу студентів на позитивних характеристиках кожної з систем пошуку та визначити недоліки тематичних каталогів та індексних баз даних.

Пошукові покажчики створюються автоматичними засобами за мінімумом ручної праці. З одного боку, це дає змогу порівняно швидко опрацьовувати великі масиви Веб-документів і створювати індекси розміром у сотні мільйонів Веб-сторінок. З другого, - ніхто не може гарантувати, що наявність у документі певних слів означає належність документа до конкретної теми. Тому точність пошуку інформації у базі даних, заповнених автоматичними засобами, залишає бажати кращого. Пошукові каталоги, як правило, позбавлені таких недоліків індексних баз даних, як:

неадекватність посилань (посилання веде до документа, який не відповідає темі пошуку);

неактуальність посилань (посилання вказує на документ, якого вже немає в наявності);

дублювання посилань (кілька посилань ведуть до однакових документів, що зберігаються в різних місцях, або до одного документа, який проіндексовано в різний час).

Окрім того, важливо підкреслити, що для оцінювання якості пошуку використовують два параметри: коефіцієнт охоплення і коефіцієнт влучення. Коефіцієнт охоплення засвідчує, яку частину загальносвітових ресурсів WWW відображає пошукова система у своїх базах даних. Для пошукових каталогів цей коефіцієнт надзвичайно низький (частки відсотка). Для пошукових покажчиків він порівняно високий (десятки відсотків).

Коефіцієнт влучення вказує на частину посилань, що повертаються пошуковою системою і дійсно відповідають запитам клієнта. Для пошукових каталогів цей коефіцієнт дуже високий, оскільки такі каталоги складають люди. Для пошукових покажчиків цей коефіцієнт досить низький.

Однак, як свідчить практика, пошукові покажчики дозволяють провести найбільш глибокий пошук у рамках заданої теми. Доцільно пояснити студентам, що робота пошукового покажчика проводиться у три етапи. На першому етапі сканується інформаційний простір і збираються копії Веб-ресурсів. На другому етапі бази даних, складені за результатами сканування, перетворюються так, щоб у них можна було проводити прискорений пошук. На третьому етапі пошуковий покажчик одержує запит від клієнта, проводить пошук у базах даних і видає Веб-сторінку оформлених результатів пошуку.

Далі доцільно проаналізувати особливості кожного етапу. Зрозуміло, що цей матеріал не є обов'язковим, але він має світоглядне значення, саме тому слід зупинитися на поясненні роботи кожного з етапів організації пошукової роботи індексних баз даних.

Для збирання відомостей про ресурси WWW пошуковим покажчиком використовуються спеціальні програмні засоби, які називають пошуковими роботами або павуками, черв 'яками, гусінню, краулерами та ін. Як правило, кожний пошуковий покажчик має свою спеціальну програму, побудовану на унікальному алгоритмі. Загальний принцип дії пошукових робіт полягає в тому, що вони починають перегляд мережі з деякої заданої адреси Веб-сторінки, копіюють знайдений документ на сервер пошукової системи, переглядають його, знаходять у ньому всі гіперпосилання, переходять на них, знаходять нові документи, копіюють їх, виявляють у них гіперпосилання, знову виконують перехід та ін. "Павуки" дуже подібні за принципами свого функціонування до комп'ютерних вірусів, можуть "саморозмножуватися" та розсилати свої копії за посиланнями, що вказані на сторінках, які аналізуються, а після виконання поставленого перед ними завдання "самоліквідуються".

Проводити у зібраних копіях Веб-сторінок пошук інформації, яка була замовлена клієнтом, дуже незручно, оскільки це займає багато часу. Тому зібрані дані проходять попереднє опрацювання, яке називається індексацією. Метою індексації є одержання індексного файлу, за допомогою якого запит клієнта можна швидко опрацювати. Кожна пошукова система проводить таку індексацію за своїми алгоритмами, які складають комерційну таємницю системи.