47620 (Мова запитів SQL), страница 2

name VARCHAR(20),

phone_num PHONE)

INSERT my_friends (name, phone)

VALUES (‘Pete F’, ‘(408)496-7223’);

Для видалення новоствореного типу: Sp_droptype phone

Атрибути NULL NOT NULL

Якщо в стовпці визначений атрибут НУЛЛ, це дозволяє опустити при вводі даних значення даного стовпчика. І напваки, якщо визначений атрибут НОТ НУЛЛ, стовпчик неможна залишати порожнім підчас вставки рядка. За замовчуванням задається останній атрибут. Атрибут визначається при створенні таблиці після зазначення типу стовпця. Напркилад

Create table t

(x int NULL, y char(10) NULLl). Для позначення атрибуту можна використовувати букви верхнього і нижнього регістрів. Атрибут НУЛЛ не допустимий для поля первинного ключа.

Властивість IDENTITY

Окрім опису типу і атрибуту НУЛЛ (НОТ НУЛЛ) для стовпців можна також визначити властивість IDENTITY (автоматичне збільшення значення). Потрібно вказати початкове значення, що автоматично розміщуватиметься у цьому стовпці в першому рядку таблиці, і приріст, який буде додаватися до попереднього значення стовпчика з кожним новим рядком.

IDENTITY(поч зн-ня, крок)

Id int IDENTITY(1, 11);

Цю властивість можна присвоїти стовпцю з типом всі INT, DECIMAL(p,0), NUMERIC(p,0) але ні в якому разі стовпцю з властивістю НУЛЛ. Якщо не вказати параметри для айдентіті, за замовчуванням встановвляться значення (1,1).

Обмежання.

Крім зазаначення безпосередньо типів та розміру полів таблиці можна задавати обмеження з метою забезпечення цілісності таблиці. При створенні таблиці (або, при її зміні), можна накладати обмеження на значення які можуть вводитися в поля. Якщо це зробити, SQL буде відхиляти будь-які значення які порушують критерії які визначені для того чи іншого поля.

Оператор CREATE TABLE дозволяє не лише створити первинні і зовнішні ключі, визначити унікальні стовпці і рядки, але й вказати обмеження, що використовуються при перевірці допустимих значень даних, а також стандартні значення для стовпців.

CREATE TABLE

( ,

,);

Обмежання PRIMARY KEY

При розробці таблиці визначається набір потенціальних ключів, тобто тих полів, значення яких однозначно ідентифікують кожен рядок таблиці. Причому з них, як наведено у попередньому прикладі, обирається в якості первинного ключа, для якого неможна використовувати атрибут NULL. Не може бути однакових значень цього поля для різних записів. Первинний ключ забезпечує цілісність даних у стовпцях та є першим кроком до цілісності у всій БД. СКБД створює унікальний індекс для стовпця первинного ключа. Якщо Ви не хочете, щоб створений індекс був кластеризованим, можна використовувати слово NONCLUSTERED при створенні обмеження.

CREATE TABLE customers

(customer_id INT IDENTITY CONSTRAINT customer_pk PRIMARY KEY NONCLUSTERED NOT NULL,

customer_name VARCHAR(20));

або якщо необхідно додати обмежання до вже створеної таблиці:

ALTER TABLE customers

ADD CONSTRAINT customer_pk PRIMARY KEY (customer_id);

Щодо інших потенціальних ключів, то вони є альтернативними ключами, і для позначення їх унікальності використовують унікальне обмеження (UNIQUE), яке гарантує відсутність дублікатів стовпця.

Унікальне обмеження має ті самі атрибути, що й первинний ключ з трьома відмінностями:

• Унікальний стовпець може одноразово приймати значення NULL;

• Заданим за замовчуванням типом індекса є NONCLUSTERED;

• Одна таблиця може мати більше ніж одне обмеження.

Унікальний стовпець не може бути первинним ключем або входити до його складу.

Приклад:

CREATE TABLE Employees

(Name CHAR(20),

DEPARTMENT VARCHAR(20),

BADGE INTEGER UNIQUE);

Можна визначити групу полів як унікальну за допомогою команди обмеження таблиці — UNIQUE. Оголошення унікальності групи означає не унікальність значень складових цієї групи, а унікальність їх комбінації. Наприклад, кожного замовника обслуговує лише один продавець. Це означає, що кожна комбінація номера замовника (cnum) і номера продавця (snum) в таблиці, що створюється нижче повинна бути унікальною.

CREATE TABLE Customers

(cnum integer NOT NULL,

cname char (10) NOT NULL,

city char (10),

rating integer,

snum integer NOT NULL,

UNIQUE (cnum, snum));

Обмежання цілісності за посиланням, або зовнішній ключ

Після створення в одній таблиці поля первинного ключа, значення цього поля можуть використовуватися в іншій таблиці (таблицях) БД для створення істиних тверджень при характеристиці різних сутностей. В інших таблицях це поле вже не є унікальним, має назву поля зовнішнього ключа. FOREIGN KEY пов’язує один або декілька стовпців таблиці з ідентичним номером стовпців іншої таблиці. Його значення не можуть вийти за межі діапазону значень, який у першопочатковій таблиці задається значеннями цього ж поля але вже первинного ключа. Таким чином обмежання FOREIGN KEY використовується лише після створення у відповідній таблиці обмежання PRIMARY KEY для цього є поля. Причому, ці поля не обов’язково повинні мати однакову назв (хоча це бажано), але повинні мати один тип і однакову довжину. Коли в таблиці, де визначено обмежання PRIMARY KEY обновлюються значення стовпців, автоматично обновлюються значення в таблиці, для якої визначено обмежання FOREIGN KEY.

Обмежання СНЕСК (перевірка)

Можна запобігти небажаним або помилковим введенням значень. Для цього використовується обмеження СНЕСК. Воно наклідає умову на значення, що вводиться, які можна ввести в один або декілька стовпців таблиці. Це область з якої стовпець може одержувати свої значення. СНЕСК виражається як булевий вираз, який приймає значення true або false.

У наступному прикладі обмежання СНЕСК визначає для стовпця CITY множину можливих значень і обмежує діапазон можливих значень стовпця Badge (номер службовця):

CREATE TABLE Employee

(Name CHAR(20),

id_DEP INT,

CITY VARCHAR(20)

CHECK (CITY IN (‘London’, ‘Paris’, ‘Rome’, ‘Athens’)),

Badge INT CHECK (Badge<100));

Додамо обмеження для поля номерів телефонів, таке щоб всі вони починалися з одного коду міста (415) та відповідали певному зразку. При цьому залишимо без перевірки ті поля, для яких вже були введені значення, навіть якщо вони не відповідають зразку:

ALTER TABLE myfriends

WITH NOCHECK

ADD CONSTRAINT friends_chk_num CHECK

(pho ne LIKE ‘(415)[0-9] [0-9][0-9] – [0-9][0-9][0-9][0-9]’);

Обмежання DEFAULT (значення за замовчуванням)

Коли ви вставляєте новий рядок у таблицю без вказання одного чи декількох значень чи при введені інформації залишаєте незаповненими поля, SQL повинен мати значення за замовчуванням для заповнення цих пропусків. Найбільш загальним значенням за замовчуванням є — NULL. Це значення за замовчуванням для будь-якого стовпця, якому не надано обмеження NOT NULL.

Значенння DEFAULT вказується в команді CREATE TABLE у той самий спосіб що і обмеження стовпця, хоча, з технічної точки зору, воно не має обмежуючих властивостей — воно не обмежує значення, які можнае вводити, а просто визначає, що може статися, якщо не ввести будь-яке з них. В якості обмеження обирають значення, що найчастіше зустрічається у стопці. Наприклад, в таблиці службовці, більшість робітників з Лондона, тому саме назву цього міста можна обрати значенням за замовчуванням для стовпця СІТУ:

CREATE TABLE Employee

(Name CHAR(20),

id_DEP INT,

CITY VARCHAR(20) DEFAULT ‘London’,

Badge INT CHECK (Badge<100));