47451 (Комп’ютерна обробка внутрішньобанківської інформації)

Кафедра економічної кібирнетики

РЕФЕРАТ

З дисципліни:

“Системи обробки економічної інформацій ”

Комп’ютерна обробка внутрішньобанківської інформації

Технологію та методику комп`ютерної обробки внутрішньобанківської інформації розглянемо на прикладі розрахункових та касових операції, які належать до основних і найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої – автоматизувати проведення (виконання) розрахункових і касових операцій, їх облік, контроль і складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів та балансових рахунках банку.

Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків, їх перегляд, доповнення й коригування, введення та обробка первинних платіжних документів, формування довідкової фінансової та технологічної інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений (термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде цей особовий рахунок, виконання операцій з визначення та зміни залишків коштів на особових і балансових рахунках.

Особовий рахунок являє собою аналітичний реєстр бухгалтерського обліку руху грошових коштів у банку, правила виконання операцій з якими задаються нормативними документами НБУ. Кожний особовий рахунок відкривається за відповідним балансовим рахунком. Номер особового рахунку включає в себе чотиризначний код балансового рахунку (АААА), ключовий розряд (В) і не більш ніж дев'ять знаків аналітичного рахунку (ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ). Тобто номер особового рахунку може мати не більш як 14 знаків, а його структура має такий вигляд: ААААВЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. Типове значення сегмента (Е) включає в себе характеристику контрагента – один знак, порядковий номер рахунку контрагента (клієнта) – два знаки і код клієнта – шість знаків.

У коді балансового рахунку перший знак задає клас, перші два – розділ і три – групу рахунку. Він є обов'язковою складовою номера особового рахунку. Це дає змогу отримувати суми оборотів та залишків на балансових рахунках за даними особових рахунків, що стосуються даного балансового рахунку.

Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер має у своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.

Інформаційну базу (ІБ) розрахунково-касових операцій утворює сукупність певним чином структурованої (як документи чи файли) інформації, використовуваної під час виконання завдань підсистеми. Усю наявну ІБ поділяють на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня ІБ – це сукупність вхідних повідомлень – документів та файлів, що надходять від клієнтів даного банку, інших комерційних банків, державних структур, різних юридичних і фізичних осіб. До них належать платіжні доручення, грошові чеки, векселі, меморіальні ордери, оголошення про внесення готівки, касовий план, реєстри платіжних документів тощо, файли платіжних доручень, що надходять від інших банків через систему міжбанківських електронних платежів НБУ (СЕП), систему міжнародних електронних платежів (СВІФТ) та від клієнтів банку через підсистему «Клієнт – банк».

Внутрішня ІБ як сукупність даних на машинних носіях, використовуваних для виконання завдань з обліку й контролю розрахунково-касових операцій, містить у собі файли з довідковою, оперативною та архівною інформацією. До файлів довідкової інформації належать довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з коштами, довідники каси (довідник для складання форм 747 і 748 звітності, а також довідник касових символів).

Файли оперативної інформації протягом робочого дня формуються або на підставі вхідних повідомлень, які надходять операціоністу у вигляді паперових чи електронних (по мережі) документів, або під час обробки оперативної інформації.

Наприклад, в ОДБ «УНІТА-БАРС» це такі файли: OPER – оперативні документи дня за балансовими рахунками у гривнях; OPERV -– те саме у валюті; OPERN – те саме за позабалансовими рахунками; SALDO, SALDOVI, SALDONB – залишок і рух коштів на рахунках відповідно в гривнях, у валюті та за позабалансовими рахунками.

Архівні файли – це файли результатної інформації, сформовані після складання балансу та записані в архів. За допомогою файлів довідкової, оперативної та архівної інформації виконуються завдання з обліку та контролю розрахункових і касових операцій.

Автоматизація розрахункових операцій виконується" за допомогою програмного комплексу ОДБ, який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ автоматизація проведення розрахункових операцій їх обліку і контролю здійснюються в національній валюті та валюті інших країн в одному або в двох окремих ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технологічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообороту тощо. Деякі роботи жорстко прив'язані до виконавців.

При автоматизації розрахункових операцій в банківських установах вирізняють операції введення первинних платіжних документів – ППД – та формування відповідних файлів ППД і, власне, розрахункові операції, тобто операції оплати, які приводять до зміни стану залишків і оборотів на відповідних особових і балансових рахунках.

Одна з поширених технологій автоматизованого виконання розрахункових операцій передбачає, що перші операції виконуються на АРМ операціоністів або операторів з підімкненням АРМ контролера, а другі операції виконуються, як правило, на АРМ технолога. За такої технології на АРМ операціоніста, оператора і контролера не можна змінити стан рахунків. Він може бути змінений лише з АРМ технолога. При цьому операції введення даних і їх обробки розділені в часі, що дає можливість управляти в банку протягом операційного дня процесом оплати та рухом коштів.

Інша технологія передбачає, що операціоніст виконує не тільки ввід даних і формування файлів ППД, а і в інтерактивному режимі проводить їх обробку. Тобто він має безпосередній доступ до всіх даних особового рахунку і виконує операції оплати.

Технологічний процес автоматизації розрахункових операцій здійснюється за допомогою програм, які об'єднані в модуль під назвою «Особові рахунки». Цей модуль перед його запуском налагоджують, виконуючи такі дії:

• визначають кориговані параметри особових рахунків, такі як термін зберігання закритих особових рахунків, надання дозволу на коригування вхідних залишків на особових рахунках і т. ін.;

• установлюють повноваження стосовно допуску співробітників банку до особових рахунків;

• визначають типи особових рахунків, необхідних для податкової адміністрації;

• закріплюють за особовими рахунками процентні ставки.

Базовою функцією під час автоматизації розрахункових операцій є відкриття нових особових рахунків. Виконує її головний бухгалтер або за його дорученням провідний технолог через меню системи ОДБ. Увійшовши до пункту меню «Особові рахунки», переходять до пункту «Відкриття особових рахунків». При цьому зазначають (задають) такі реквізити: тип особового рахунку, який вибирається з переліку, що відкрився за допомогою функціонального клавіша; рівень секретності рахунку, що задається обмеженнями доступу до нього; вид валюти рахунку, який вибирається курсором з висвітленого на екрані переліку; реєстраційний номер клієнта в банку; номер балансового рахунку; номер особового рахунку клієнта; назва особового рахунку, дата відкриття; підстава для відкриття рахунку; тип особового рахунку для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів за залишки.

Супроводження особових рахунків виконується на робочих місцях відповідальних виконавців-операціоністів і технолога. Крім відповідальних виконавців доступ до особових рахунків з різними повноваженнями мають працівники валютного відділу, каси, головний бухгалтер та керівники служб банку. Усім зазначеним працівникам доступна функція перегляду особових рахунків, виконувати яку можна по-різному.

Найчастіше переглядається окремий особовий рахунок, для чого насамперед входять до меню другого рівня (пункт «Перегляд особових рахунків»). Перш ніж увійти в цей режим, необхідно в екранному вікні набрати номер рахунку.

Функція перегляду особових рахунків дає змогу:

• переглянути реквізити рахунку, зокрема номер балансового рахунку, тип рахунку, його призначення та інші довідкові ознаки;

• визначити оперативний стан особового рахунку, а саме: вхідний залишок, поточні обороти коштів, вихідне сальдо рахунку.

Для роботи з окремим особовим рахунком до меню другого рівня включений пункт коригування, що надає такі можливості:

• змінити відповідального виконавця, що веде рахунок;

• установити чи зняти блокування з особового рахунку;

• змінити тип рахунку при зміні статей плану рахунків або коду валюти;

• закрити особовий рахунок, зазначивши дату та підстави для закриття рахунку.

Перегляд списку особових рахунків, закріплених за даним балансовим рахунком як режим меню, дає змогу:

• дістати впорядкований за заданою ознакою список особових рахунків, в якому зазначено номер рахунку, ім'я клієнта, поточне сальдо й обороти коштів;

• головному бухгалтеру банку дістати інформацію про стан балансового рахунку (вхідний залишок, поточні обороти, вихідний залишок), а також дату останньої модифікації рахунку;

• вивести на друк або занести до файла список особових рахунків.

У режимі перегляду списку особових рахунків є можливість переглянути список особових рахунків, на яких обліковується валюта. При цьому програмні засоби забезпечують отримання списку особових рахунків, упорядкованих за заданими ключовими ознаками, а також вибір окремого рахунку та видачу щодо нього всієї поточної інформації.

Перегляд історії особових рахунків здійснюється після входження до меню з такою самою назвою. Наступний рівень меню дає змогу користувачеві вибрати балансовий чи позабалансовий рахунок. Увійшовши до пункту меню «Вид рахунку», користувач може послідовно задати з клавіатури номери балансового й особового рахунків, за якими він отримує на екрані розшифрування руху коштів. Таке розшифрування можна дістати за вказаний день або період.

Перезакріплення особових рахунків – заміна одного відповідального виконавця на іншого здійснюється на АРМ адміністратора БД і головного бухгалтера. Тут можна перепризначити один або кілька особових рахунків, деяку групу або всі балансові рахунки.

Виконання розрахункових операцій, тобто обробка платіжних документів та зміна величини сум залишків і оборотів на відповідних особових рахунках здійснюються запуском відповідної програми. Програма може запускатися як безпосередньо користувачем через відповідний пункт меню, так і в автоматичному режимі при виконанні певних умов, наприклад, через відповідний (заданий) інтервал або в певні моменти часу, наявності певної кількості необроблених ППД та ін.

Розрахунок процентів за залишками на особових рахунках і сум для сплати клієнтами за розрахунково-касове обслуговування здійснюється за двома варіантами технологій.