176304 (626919), страница 9

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 9)

І=Xmax-Xmin=1,03-0,1971=0,2776 ц.

n 3

Таблиця 3.13. Інтервальний ряд розподілу господарств Одеської області за продуктивністю свиней

Побудуємо групову таблицю, в якій наведемо необхідні розрахунки; підрахуємо групові підсумки й обчислимо середню собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней та трудомісткість 1 ц. приросту живої маси по кожній групі господарств і сукупності в цілому.

Таблиця 3.14. Вплив продуктивності свиней на собівартість 1 ц. приросту живої маси і на трудомісткість 1 ц. приросту живої маси свиней у господарствах Одеської області.

№ п/п	Групи господарств за приростом живої маси 1 гол.	Кількість господарств у групі	Середній приріст живої маси 1 гол., ц.	Валовий вихід приросту живої маси свиней, ц.	Середньорічне поголів'я, гол.	Виробничі витрати на всю продукцію, грн.	Собівартість 1 ц. приросту живої маси свиней, грн.
1	0,1971 – 0,4747	11	0,3239	62,6	165	39336	1215,38
2	0,4747 – 0,7523	8	0,6584	187,1	131	97375	515,59
3	0,7523 – 1,0299	1	1,03	739	721	474000	450,00
Разом	___	20	___	988,7	___	610711	___
В середньому	___	___	0,6708	___	339	___	738,99

Між такими показниками, як середньорічний приріст живої маси свиней та собівартість 1 ц. приросту живої маси 1 гол., існує обернена залежність: чим вищий вихід приросту живої маси свиней, тим нижча собівартість. Так, при середньорічному прирості живої маси свиней 0,3239 ц. собівартість 1 ц. становить 1215,38 грн., а при валовому виході приросту живої маси свиней 1,03 ц. собівартість 1 ц. становить 450,00 грн.

3.6. Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на продуктивність свиней і виявлення резервів їх росту

Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв’язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв’язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одна, а кілька значень іншої ознаки.

Кореляційний аналіз – це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

Всі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два типи зв’язку : функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називають такий зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує повне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції). У суспільно-економічних процесах функціональні зв’язки трапляються рідко, причому як поодинокі випадки, що відображають взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ.

Досліджуючи взаємозалежність масових соціально-економічних явищ, що формуються під впливом багатьох різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки. Ці зв’язки мають ймовірний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

На відміну від функціонального зв’язку кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.

За напрямом зв’язок між кореляційними величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв’язку зміна факторної ознаки обумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі.

Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна збільшується, то такий зв’язок називають оберненим.

За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв’язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітитично криволінійний зв’язок визначають за рівнянням кривої лінії.

Залежно від кількості досліджуваних ознак виділяють парну і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною і результативною ознаками; при множинній кореляції – залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.

Схематично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій:

1. встановлення і відбору найбільш істотних ознак для аналізу;

2. визначення напряму і форми зв’язку результативного і факторного показників та відбору типу математичного рівняння для аналізу існуючих зв’язків;

3. розрахунку характеристик кореляційної залежності;

4. статистичної оцінки вибіркових показників зв’язку.

Графічне зображення статистичних показників дає наочне уявлення про наявність зв’язку між досліджуваними ознаками. При побудові графіка на горизонтальній осі відкладають значення факторної ознаки (х), а на вертикальній – значення результативної ознаки (у). За допомогою графіка співвідношення досліджуваних ознак роблять висновок про вибір типу математичного рівняння для кількісної оцінки зв’язку.

Здійснимо кореляцію по продуктивності свиней на прикладі господарств Одеської області.

Таблиця 3.15. Виробництво, продуктивність і собівартість приросту живої маси свиней в господарствах Одеської області

№п/п	Назва господарства	Приріст живої маси 1 гол., ц	Валовий вихід приросту живої маси свиней, ц	Середньорічне поголів’я свиней, гол.	Затрати на всю продукцію, тис.грн.	Собівартість 1 ц., грн.
1	2	3	4	5	6	7
1	КСП «Ново андріївське» Ширяєвського району	19,71	17,7	90	73100	4129,9
2	СВК «А/Ф Бургуджи» Арцизського району	21,54	26,3	122	12900	489,7
4	ДДГ «Богунівська еліта» Іванівського району	32,49	36,4	112	8400	230,1
5	СТОВ «Куяльник» Котовського району	32,49	87,1	268	27500	315,3
6	СК «Дружба» Ізмаїльського району	35,41	39,3	111	138100	3513,0
7	КСП «Дружба» Саранського району	40,15	63,4	158	7600	119,7
8	ВАТ «Дністровський» Овідіопольського району	42,34	63,5	150	82400	1297,8
9	СВК «Родіна»Саратського району	42,34	91,0	215	27300	299,7
10	СВК «Росія» Саратського району	44,17	147,5	334	17000	115,2
11	СВК «Рівненський» Тарутинського району	45,63	116,3	255	38400	330,1
12	СВК «Правда» Фрунзівського району	47,09	163,9	348	51500	314,5
13	КСП «Роздільнянське» Роздільнянського району	49,28	33,0	67	11700	354,2
14	СВК «Деленський» Арцизського району	52,56	103,0	196	253000	2456,3
15	КСХП «Вільне козацтво» Б.- Дністровського району	52,93	29,1	55	5800	200,2
16	СВК «Суворове» Ізмаїльського району	54,75	250,8	458	52600	209,9
17	КСП «Промінь» Кодимського району	60,96	185,9	305	39,1	210,3
18	СТОВ «Сербське» Комінтернівського району	68,26	128,3	188	116100	904,85
19	СВК «Владичень» Болградського району	68,26	341,3	500	120900	354,2
20	СВК «Тарутинське повстання» Тарутинського району	72,64	261,5	360	128300	356,4
20	ВАТ "Сонячне" Тарутинського району	103	739	721	47400	450

За наведеними в таблиці даними для побудови рівняння залежності здійснимо кореляційно-регресійний аналіз. В якості результативної ознаки «У» візьмемо показник собівартості приросту живої маси свиней, в якості факторної ознаки «Х» - показник продуктивності свиней.

Характеристики

Список файлов курсовой работы