23401 (Філософські проблеми геосистем)

2016-07-31СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Філософські проблеми геосистем", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "география" из 3 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "география" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "23401"

Текст из документа "23401"

Філософські проблеми геосистем

  1. Вступ

Окремі науки, вивчаючи закономірності розвитку різних структур планети, здійснюють це на основі не всіх наявних фактів, а які лише знаходяться у зв'язку з особливостями власного об'єкту вивчення – теоретичного образу дійсності, що вивчається. Уявлення про об'єкт – початковий пункт кожної науки, результат узагальнення сукупності даних, виявлення спільних закономірностей розвитку дійсності, уявного доказового відособлення їх в загальному причинно-наслідковому зв'язку з метою більш поглибленого вивчення. Всі теорії і методики, розроблені в рамках окремої науки, відображають закономірності розвитку тільки цієї частки дійсності.

Об'єкти пізнання – уявні образи явищ дійсності, – як правило, вивчаються багатьма науками. Найбільшою мірою це очевидно, коли мова йде про Землі в цілому і про комплекс зовнішніх оболонок планети. У зв'язку з цим між науками складається своєрідний «розподіл праці»: кожна з них вивчає певну структуру стосунків в об'єкті або у зв'язку з ним – взаємозв'язок визначених компонент, процесів і так далі На цій основі також формується уявний образ частки дійсності, що вивчається, – предмет науки.

Таким чином, об'єкт і предмет науки взаємозв'язані. Проте для них характерний і ще одна властивість: у міру розвитку знання, конкретизації початкових уявлень, зміст уявлення про об'єкт і предмет міняється. На різних етапах пізнання біля однієї і тієї ж науки навіть при відносно стійкому явищі, що насправді вивчається, виявляються різні уявлення про об'єкт і предмет.

Згідно сучасним уявленням, географія, разом з іншими науками про Землю, вивчає комплекс зовнішніх оболонок планети. Це – її об'єкт. Проте це і об'єкт всіх наук про Землю. А у міру того як заглиблюється екологічна криза, цей комплекс – земний «будинок людства» (4, с. 7) – все більшою мірою стає об'єктом вивчення чи не всіх існуючих наук і, більш того, породжує нові. Предметом географічного вивчення в цій взаємодії наук на ранніх етапах була диференціація станів комплексу, а зараз його територіальна організація.

Вивчення системи «суспільство-природа», зв'язків і процесів вимагає залучення багатьох наукових напрямів, використання системного підходу. Природні, технічні, і суспільні науки вивчають взаємозв'язки природи і суспільства з різних сторін.

Широкий круг технічних наук веде, перш за все, пошук і розробку нових технологічних систем і раціональної мало – або безвідходній технології. Природні науки, також як і лісові та сільськогосподарські, розробляють шляхи найбільш ефективного використання і охорони земель від деградації, раціонального використання кормових і лісових ресурсів. Медичні науки розглядують параметри нормального функціонування людського організму, можливості адаптації до різних умов середовища, патологічні відхилення, що викликаються несприятливими умовами середи, шляхи і способи їх усунення.

Природні науки – біологічні, геологічні – основну увагу приділяють виявленню наслідків дії різних форм людської діяльності і техніки на різноманітні природні явища і процеси. Вони вивчають – кожна в своїй області – систему ланцюгових реакцій на ці дії, аналізують механізми природних балансів речовини і енергії, саморозвитку і саморегулювання природи, природних динамічних рівноваг; виявляють можливості виявлення або перетворення природних умов в цілях поліпшення навколишнього середовища.

Роль знань про будову, динаміку та еволюцію природних об'єктів, про появу в них різних природних процесів і явищ в практичній діяльності по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів неймовірно велика.

Разом з тим знання ці можуть бути реалізовані практичній діяльності лише за допомогою технічних наук, завдання яких створення таких систем і комплексів, які дозволяють людині жити краще в здоровій і красивій природній або природно-технічній середі.

З позицій системного підходу об'єктивна реальність – навколишнє людину середовище – розглядується як система. Стосовно об'єктів земної природи ми говоримо про географічні системи – геосистеми. Слово це складається з двох часток «географічна» і «система». Використане як родовий поняття «система» означає «сукупність об'єктів, що знаходяться в стосунках і зв'язках між собою і створюють певну цілісність, єдність». Видове поняття «географічна» позначає приналежність до Землі, наявність територіальної впорядкованості. Розрізняють геосистеми, що полягають тільки елементів природи, – природні геосистеми; і що складаються з елементів природи, населення і господарства – інтегральні геосистеми.

Природна геосистема – це ділянка земної поверхні, де окремі компоненти природи знаходяться в тісному взаємозв'язку один з одним, і який як ціле взаємодіє з сусідніми ділянками, космічною сферою і людським суспільством. Природні геосистеми можуть мати різні розміри.

Інтегральна геосистема – це складна територіальна освіта (просторово-часове), що включає такі елементи (підсистеми) як природа, населення, господарство; або природа і суспільство (у яке включається населення і господарство) з його різними видами діяльності (виробничою, культурною, побутовою, рекреаційною). Інтегральні геосистеми володіють подвійною якісною природою. З одного боку, зберігаючи природні властивості, вони розвиваються і живуть по природних законах; з іншого боку вони мають якості соціальні, суспільні, які визначаються, перш за все, законами розвитку суспільства. Інтегральні геосистеми мають різні розміри і рівні складності.

Природно-технічна геосистема – це варіант (вигляд) інтегральної геосистеми, в якій на перший план виходить взаємодія природи і техніки. Природно-технічна геосистема – комплекс технічних систем і природних геосистем, об'єднаних на користь виконання єдиного соціально-економічного завдання. Під природно-технічними геосистемами розуміються не лише такі геосистеми, в яких технічні пристрої виступають як безпосередній елемент системи (як, наприклад, в технічних системах), але і такі, діяльність яких в значній мірі визначається штучними умовами, що створюються в результаті використання тих або інших технічних засобів (наприклад, сільськогосподарських, лісогосподарських, природоохоронних)

Природно-технічні геосистеми, або геотехсистеми – це комбінації знарядь і засобів праці, зв'язані єдиним технологічним циклом і що виконують певну технологічну функцію. Техніка в геотехсистемі має певну соціальну функцію, виступаючи, як своєрідний механізм, що дозволяє суспільству пристосовуватися до навколишнього середовища, а з іншою пристосувати природу до задоволення своїх потреб.

  1. 1. Проблема системної парадигми в природних геосистемах

Серед природних систем в навколишньому середовищі особливу роль грають природні геосистеми. Будучи цілісні і разом з тим ділимі на підлеглі системи і підсистеми, вони охоплюють всю поверхню планети і разом з цим як автономний фрагмент самостійно функціонують на невеликому, цілком осяжному просторі.

«Історія фізичного світобачення, – писав А. Гумбольт – є історія пізнання цілісності природи», уявлення про яку людство осягало поетапно. Спочатку все зводилося до пізнання існування компонентів природи, надалі в різних аспектах розроблялася концепція про їх взаємодію і взаємообумовленість. Найбільшого розуміння природної середи людство досягло, використовуючи принципи спільної теорії систем, розвиток якої пов'язаний з ім'ям Людвіга Берталандрі (1901–1971). Нова концепція забезпечила уявлення про географічну середу як про ієрархічну систему, цілісну самій по собі і діленою на підлеглі цілісності.

Системна парадигма відкрила перед географією нові перспективи. По-новому почав трактуючи круговорот субстанції в географічній оболонці. Нове трактування отримав процес зміни кількості ентропії і негентропії в ландшафтній середі. На базі системного підходу по-новому почали сприйматися уявлення про преобразовательной і стабілізуючу динаміку географічної середи. З початку 1960-х рр. утвердилось поняття про геоситемах і зачало створюватися вчення про них, що поглинуло багато що з накопиченого раніше ландшафтоведением, проте немало колишніх уявлень про ландшафти втратили при цьому своє значення.

При поверхневому підході геосистеми вважають інколи за синонім географічного комплексу, що абсолютно не відповідає змісту цих понять і міжнародним термінологічним нормам: ні на одній мові, що оперує науковими поняттями, комплекс не розглядується як синонім системи і смисловий нюанс між цими термінами зазвичай не оспорюється. Підхід з позицій спільної теорії систем – ось що характерний для вчення про геосистеми; це не було властиво ландшафтознавству першої половини нинішнього століття. В порівнянні з ландшафтознавством минулого вчення про геосистеми в значно більшому ступені має екологічну спрямованість в орієнтації на екологічні умови місця існування. Тим часом до недавнього часу ландшафтознавство розвивалося переважно на літогенній основі і не було настільки виразно спрямовано до виявлення, зв'язків природної середи з людським суспільством і вивченню її екологічних властивостей.

Центральним розділом вчення про геосистеми є вивчення динаміки природної середи, яке відкриває прямі шляхи наукового пізнання впливу людини на структуру і функціонування геосистем, допомагає розкрити механізм антропогенних дій на природу.

Системна парадигма відкрила можливість переглянути логічні основи учення ландшафтній сфері і чітко обмежити завдання фізичної географії від галузевих географічних дисциплін. Зближення з екологією йде безперервно.

З часів М. Ломоносова і І. Канта (1724–1804) фізична географія відбрунькувала від себе цілу лаву наукових дисциплін: як географічних наук (гідрологія), що залишилися в крузі, так і що відійшли до фізичних (метеорологія) або геологічних (геоморфологія). Втрата частки змісту на деякий час коливала положення фізичної географії в академічних сферах і її авторитет в університетах. Проте, базуючись на вченні про геосистеми, а також у зв'язку з необхідністю вирішення завдань охорони і оптимізації навколишнього людину середовища, фізична географія знову набуває підстав претендувати на суверенітет і первинну роль у вивченні круга проблем, що хвилюють людство. Вчення про геосистеми відноситься до однієї з основоположних дисциплін прикладної науки майбутнього про принципи і методи зміни земній поверхні в потрібному для людини напрямі.

Для пізнання ландшафтної сфери особливо істотна класифікація її підрозділів. В даний час вона ґрунтується на морфологічних і функціональних показниках, а також підрозділі геосистем на корінні, похідні і різного роду їх змінні стани. Найбільш велике, що привнесене за останній час в проблему ландшафтної класифікації, – це уявлення про інваріант геосистем.

Концепції інваріанта, що прийшла з математики, призначено зіграти у фізичній географії не меншу роль, чим вона вже зіграла в кристалографії і особливо у вченні про асиметрію, яке ґрунтується на двох протилежних початках: перетворенні (зміні) і збереженні (інваріанті). Подібно до того, як і в світі кристалів, в географічній оболонці відбуваються постійні перетворення і разом з тим зберігаються деякі властивості, які в сукупності є інваріантом по відношенню до певних зміщень в часі і просторі.

Тільки шляхом виявлення цих елементів, що зберігаються, і їх зв'язків ми в змозі побудувати класифікацію геосистем, що відображує закони, що діють в природній середі і перетворення, що породжують її.

Нашу увагу часто привертають перетворення в природній в середі в межах одного інваріанта, викликані багатьма, нерідко випадковими діями людини. Звичайно, їх необхідно знати. Проте вивчення цих випадкових проявів не повинне позбавляти нас можливості осягнути фундаментальні закономірності природи. Людина давно прагне абстрагувати закони природи від випадкового з тим, щоб якнайповніше з'ясувати і пізнати їх.

Просторовий діапазон сучасної географії в порівнянні з минулим значно розширився і поглибився. Швидкісні засоби зв'язку і орбітальні спостереження надали небачені можливості для досліджень в планетарному масштабі, значення яких посилилося завдяки використанню геофизичної апаратури. Зіставлення різних тематичних карт світу відкрило нові перспективи географічного аналізу. Відмітимо, проте, що саме по собі завдання виявлення планетарних закономірностей є іконним для географії, а науково-технічний прогрес лише забезпечив її здійснення на якісно новому і незрівнянно вищому рівні.

Все це неможна сказати про комплексні географічні дослідження на невеликих просторах, про так звані геотопологічні дослідження, які по суті чужі фізичній географії минулого і проводилися лише галузевими географічними дисциплінами. В даний час географічні дослідження на топологічному рівні набули світового поширення в різних країнах. У зв'язку з цим вже виникло багато методичних, теоретичних і прикладних питань, що підлягають обговоренню.

Топологічні аспекти в географії мають велике значення для вирішення багатьох питань, що стосуються спонтанної і антропогенної динаміки геосистем, пізнання екологічних режимів земель і інших найважливіших особливостей природної середи. Від досліджень на топологічному рівні треба чекати, перш за все, виявлення інваріанта геосистем. Ці дослідження відкривають шляхи і для кількісних методів оцінки моделювання географічних процесів і структур. Нарешті, з ними пов'язано багато нових науково-організаційних питань, зокрема організаційна структура географічних стаціонарів, на яких ведеться розробка шляхів захисту біосфери, а також принципів і методів оптимізації навколишнього людину середовища. Якщо перші результати робіт на топологічному рівні здавалися далекими від регіональних географічних проблем, то у міру подальшого розвитку таких робіт визначилися можливості їх регіональної інтерпретації. В даний час це є актуальною проблемою, оскільки сприяє розширенню застосування точних методів в географії і можливості експериментальної перевірки початкових теоретичних положень.

Свежие статьи
Популярно сейчас
Как Вы думаете, сколько людей до Вас делали точно такое же задание? 99% студентов выполняют точно такие же задания, как и их предшественники год назад. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Нашёл ошибку?
Или хочешь предложить что-то улучшить на этой странице? Напиши об этом и получи бонус!
Бонус рассчитывается индивидуально в каждом случае и может быть в виде баллов или бесплатной услуги от студизбы.
Предложить исправление
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
5076
Авторов
на СтудИзбе
455
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее