29344 (Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології)

2016-07-30СтудИзба

Описание файла

Документ из архива "Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "государство и право" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "государство и право" в общих файлах.

Онлайн просмотр документа "29344"

Текст из документа "29344"

Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології

ПЛАН


ВСТУП

1. Історія зарубіжної кримінології

2. Основні зарубіжні кримінологічні наукові школи

3. Кримінологічні теорії сьогодення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає в тому, що сучасне розуміння проблем злочинності та її профілактики не можливе без аналізу процесів, які відбуваються у суспільстві. Однак такий аналіз в свою чергу має ґрунтуватися на емпіричних здобутках багатьох галузей науки, перш за все психології та медицини, а також соціології. Для того щоб процес профілактики злочинності був якомога ефективніший необхідно застосовувати ті інструменти, як були випробувані в цивілізованих країнах.

Об’єктом дослідження в роботі виступає історичний процес розвитку кримінологічної науки у зарубіжних країнах, теорії та школи кримінології, які обумовили сучасний її стан і в нашій країні. Предметом дослідження є передумови розвитку кримінологічних теорій та ї зміст.

Метою роботи є встановлення причин розвитку основних кримінологічних шкіл сучасності та їх вплив на рівень злочинності.

Виходячи з мети роботи постає нагальність вирішення наступних завдань:

  • аналіз світових тенденцій розвитку кримінологічної думки;

  • аналіз історичних передумов становлення та розвитку кримінологічних шкіл;

  • аналіз сучасних закордонних кримінологічних теорій та їх вплив на зменшення рівня злочинності.

Аналізу процесу розвитку та становлення зарубіжної кримінологічної науки були присвячені дослідження таких авторів як Іншаков С.М., В.Н.Кудрявцева, В.Е.Емінова, И.И.Карпеца, В.В.Орехова, А.И.Алексєєва, Байбаков Ю.Г, Гайков В.Т., Шаповалов В.А., Ковальов Д.С., Павлов В.Р., Сєльніков В.П., Рябикін Ф.К., Муженський Е.С.

Розвиток зарубіжної кримінології багато в чому вплинув на вітчизняну, тому необхідно проаналізувати позитивні і негативні риси такого впливу.


1. Історія зарубіжної кримінології

Механізми самозахисту властиві практично всьому живому. На них ґрунтувалася первинна практика захисту від нападів, які в період дикості були нормою, а потім в асоціативний період (коли сталося об'єднання в стада і племена) стали набувати характеру спочатку несхвалюваного, а потім — забороненої поведінки. Нерозвиненість механізмів стадного регулювання робила самозахист основою практики протидії поведінці, що відхилялася від соціальних норм.

Наступним етапом розвитку механізмів реагування на порушення соціальних встановлень стали: — розвиток кровної помсти; — зміцнення і розвиток влади ватажка (вождя, князя). Кровні узи помножували сили окремої людини. І якщо раніше було властиво лише матері захищати свого дитяти, то в розвиненішому суспільстві всі члени роду здійснюють патронаж слабкіших родичів (з'являються певні форми братерства, батьківської і синової опіки і т. п.). Кровна помста, з одного боку, затягує конфлікт. Інцидент вже не вичерпується спричиненням шкоди сильним слабкому — ворожнеча, що супроводжується знищенням кривдників, могла розтягнутися на довгі роки. З іншого боку — перспектива кровної помсти виявилася здатною запобігти багато інцидентів тому, що людина тепер розглядається не сама по собі, а як частина сильнішого цілого, і саме це ціле треба мати на увазі, заподіюючи шкоду слабкій істоті. Кажучи мовою правової науки, об'єкт посягання переміщається з людини на родові стосунки. Кровна помста дозволила розширити просторові і тимчасові рамки конфлікту, що, поза сумнівом, ускладнювало ненормативну поведінку. У цьому первинному механізмі соціального захисту можна побачити принципову схему підвищення ефективності дії на злочинність: розширення просторових і тимчасових рамок конфлікту, залучення до нього уваги якомога більшої кількості людей, що негативно впливає на розвиток і тим більше на повторення ексцесів.

Розвиток влади ватажка відбувався аналогічним чином. Спочатку він регулював стосунки в общині, спираючись на власну силу. Потім він став спиратися на озброєний загін. Його заборони стали дієвішими, оскільки їх порушення вабило покарання порушника з більшою вірогідністю. Влада ватажка в деякій мірі діяла паралельно з механізмом регулювання на основі кровної помсти. Проте цей паралелізм не був прямим дублюванням. Вони успішно доповнювали один одного. Помста була орієнтована головним чином на позародові стосунки, а влада ватажка на внутрішньородові. Згодом у міру розширення влади ватажка і формування крупніших об'єднань, що включають декілька родів, кровна помста почала діяти усередині племені, чим ослабляла його, тому влада вождя стала заперечувати кровну помсту (на кровну помсту в рамках общини накладалася заборона, вирішення конфліктів брав на себе лідер).

Як показує історичний досвід, при сильній централізованій владі і успішному рішенні нею конфліктів кровна помста поступово зникала з культури спілкування. При слабкій центральній владі вона залишалася живучою, і в культурах окремих народів традиції кровної помсти живуть до цього дня. Крім того, аналіз співвідношення механізмів кровної помсти і влади ватажка показує загальнішу закономірність: при неефективності заходів щодо захисту людей що приймаються центральною владою, починають формуватися різні механізми самозахисту, у тому числі і такі, які протиречать законам суспільства. Зараз ми можемо спостерігати дію цього механізму, коли громадяни звертаються за захистом до злочинців. У міру розвитку цивілізації, коли кращі уми людства інтуїтивно відчули, що кара не всесильна, пошук заходів дії на злочинність став здійснюватися в інших областях. Поряд з карою найпотужнішим засобом дії на різні соціальні процеси, у тому числі і на розвиток злочинності, стала релігія. Шамани і жерці виконували самі різні функції: від лікування до покарання. Вони в не меншій мірі, чим кара, укріплювали владу вождя, освячували його накази, рішення, встановлювані ним порядки божественною волею. По історичних свідоцтвах, що дійшли до нас, найбільш потужні системи релігійної дії на суспільне життя були створені в Iv—Ш тисячоліттях до н.е. в Давньому Єгипті, Вавилоні, Індії. У подальші періоди практично в кожній державі релігійні установи в тій чи іншій мірі надавали певну дію на всі соціальні процеси, включаючи і криміногенні, а також процеси дії на злочинність. Релігійна дія ґрунтувалася на тому ж принципі, що і дія кровної помсти, з тією лише різницею, що релігія розширила до максимуму часові межі конфлікту, вказуючи, що наслідки конфлікту можуть наздогнати людину і після смерті. Релігії удалося ідеально реалізувати в свідомості віруючих принцип невідворотності покарання, що ґрунтувався на всюдисущності Бога і невідворотності покарань за порушення в замогильному житті, навіть якщо від них удалося відхилитися на цьому світі. Подальші спроби реалізувати той же принцип не ідеально, а реально були менш успішними, оскільки безкарність усунути не вдалося ще в жодній державі.

Розвиток культури поступово підвів людство до проблеми виховання. Витоки його лежать в необхідності передачі професійного досвіду і в системі широкого поширення в товаристві певних релігійних переконань. Подальша практика показала, що дітям і молодим людям можна передавати не лише навики, уміння або релігійні догмати, але і певний світогляд, погляди і переконання, які можуть значно вплинути на їх окремі вчинки і поведінку в цілому. Виховання підростаючого покоління виявилося досить м'яким, але вельми ефективним методом регулювання суспільного життя. Можливості запобігати злочинам за допомогою правильного виховання були відмічені такими філософами старовини, як Конфуцій, Піфагор, Демокріт, Сократ. Конфуцій вважав, що кожна людина повинна по можливості вчитися і етично удосконалюватися. Правителі зобов'язані виховувати і навчати народ, закликати його вчитися у досконалих людей.

Конфуцій розвинув теорію виховання підданих прикладом правителя, а також теорію родинного виховання, заснованого на беззаперечному підпорядкуванні молодших членів сімейства старшим Сократ пов'язував моральність з розумом і відзначав, що чеснота полягає в знанні добра. Він вважав, що коріння злочинності слід шукати в поганому вихованні молоді, недоліках системи освіти: людина поступає погано тому, що не знає, в чому його благо. Якщо йому роз'яснити, як слід поводитися і чому слід уникати поганих справ, то, по думці Сократа, людина не вчинятиме погано. По Сократу люди здійснюють злі і порочні вчинки проти власної волі, коли їх обкрадає безпам'ятність, насилує страждання і спокушає задоволення: причина зла — недосконалість суспільства, недолік справжніх знань і невміння жити.

Платон розвинув положення про соціальні перевлаштування як чинник, що перешкоджає злочинності. Знаменитий старогрецький філософ Платон не лише висловлював різні думки про злочинність і її природу, але і провів одне з перших соціологічних досліджень кримінального феномену. Платон вперше став розглядати порушення законів як наслідок найбільшої хвороби держави. Одним з головних джерел цієї хвороби він рахував міжусобицю і розбрат бідності і багатства. В цілях запобігання злочинам і безладам, по думці Платона, законодавець повинен встановити межі бідності і багатства. Допустимо, щоб майно найспроможніших лише в 4 рази перевищувало "багатство" найбідніших. Міркуючи про злочинність, Платон виступає не як схоластичний філософ, що будує свої міркування лише на логічних висновках. Свої виводи він засновує на досить простих, але все таки спеціальних дослідженнях кримінологій. У "Законах", наприклад, ми можемо знайти соціологію мотивів вбивств в сучасних філософові Афінах: на першому місці по поширеності — прагнення до багатства; на другому — честолюбство; на третьому — прагнення приховати раніше здійснений злочин

Аристотель, зачіпаючи в своїх працях практично всі області наукового пізнання, не залишав без уваги і злочинність. До причин злочинів він відносить бідність, необґрунтовані привілеї певних соціальних шарів і політичне безправ'я інших, національні протиріччя ("різноплемінність населення"). Він засуджує культ багатства, відзначаючи, що найбільші злочини скоюються із-за прагнення до надлишку, а не через нестачу предметів першої необхідності. Розвиток культури, переосмислення можливостей жорстокості як чинника регулювання суспільних стосунків сприяли широкому поширенню гуманних переконань на розвиток різних соціальних процесів, у тому числі і процесів дії на злочинність. Принцип гуманізму був покладений в основу праць великих просвітителів XVIII ст філософів Руссо, Вольтера, Дідро, Монтескьє. Вони розвинули ідеї утопістів Т. Мора і Т. Кампанелли про справедливий суспільний устрій як спосіб позбавлення держави від злочинності, зробили ці ідеї реальнішими, менш утопічними.

Вельми цікаві ідеї Канта про покарання. Їм розроблена концепція караючого імперативу: "Покарання по суду ніколи не може бути для самого злочинця або для цивільного суспільства взагалі лише засобом сприяння якомусь іншому благу: покарання лише тому повинно накладати на злочинця, що він скоїв злочин". У руслі позитивістської школи розвивав свої ідеї видний італійський учений, барон Рафаель Гарофало (1852—1934), який наукову діяльність поєднував з практичною, — він був суддею кримінального апеляційного суду міста Неаполя.

У 1880 р., будучи ще молодою людиною, учений опублікував фундаментальну монографію "Позитивний критерій покарання" (деякі автори переводять її назву як "Критерії небезпечного стану").

Гарофало переважно вивчав і розвивав юридичні аспекти нового наукового напряму. Він спробував сформулювати соціологічне поняття злочину. Під природним злочином Гарофало розумів діяння, що перечать головним соціальним відчуттям людей (чесності і співчуттю), які ні в одному цивілізованому суспільстві не можуть розцінюватися інакше і які караються кримінальним покаранням. Цікаво, що в дикого африканського племені Чамаї (мисливців за черепами) звичаї передбачають смерть за два злочини: брехня і крадіжка.

Певну увагу Гарофало приділяв і питанням кримінальної антропології. Він стверджував, що при визначенні типа злочинця треба віддавати перевагу психічним межам. У 1884 р. в Туріні вийшла в світ монографія під знаменною назвою — "Кримінологія". Вона практично конституювала нову науку. Ця об'ємна монографія мала підзаголовок: "Природа злочинності і теорія покарання". Вона складалася з трьох глав: "Злочинність", "Злочинець", «Репресія».

У «Кримінології» автор ділить всіх злочинців на дві групи: тих, кого покарання може утримати від злочину, і тих, на кого загроза покарання не надає помітної стримуючої дії. Він виступав проти відміни довічного вироку і проти надмірного пом'якшення покарань для осіб, що скоїли жорстокі і нелюдяні злочини. Вустами Гарофало позитивна школа висловила свій погляд на те, яким чином повинні визначатися розміри соціальної оборони. Учений розробив позитивний принцип страху, що вселявся злочинцем (більшій або меншій небезпеці злочинця). На думку Е. Феррі: "Цей принцип складає незвичайно щасливу інтуїцію цієї школи і є наріжним каменем нового наукового знання". В 1891 р. в другому виданні "Крімінологиі" Гарофало доповнив критерій страху, що вселявся злочинцем, пристосовністю до соціального середовища, встановивши закон, що характер покарання повинен визначатися мірою пристосовності винного, тобто дослідженням тих умов існування, при яких можна передбачити, що він перестає вселяти побоювання. Він розробив цілу каральну систему.

2. Основні зарубіжні кримінологічні наукові школи

Історію кримінології можна розбити на три епохи:

- класична школа ХVIII століття;

- позитивістська школа ХIХ століття,

Свежие статьи
Популярно сейчас
Как Вы думаете, сколько людей до Вас делали точно такое же задание? 99% студентов выполняют точно такие же задания, как и их предшественники год назад. Найдите нужный учебный материал на СтудИзбе!
Ответы на популярные вопросы
Да! Наши авторы собирают и выкладывают те работы, которые сдаются в Вашем учебном заведении ежегодно и уже проверены преподавателями.
Да! У нас любой человек может выложить любую учебную работу и зарабатывать на её продажах! Но каждый учебный материал публикуется только после тщательной проверки администрацией.
Вернём деньги! А если быть более точными, то автору даётся немного времени на исправление, а если не исправит или выйдет время, то вернём деньги в полном объёме!
Да! На равне с готовыми студенческими работами у нас продаются услуги. Цены на услуги видны сразу, то есть Вам нужно только указать параметры и сразу можно оплачивать.
Отзывы студентов
Ставлю 10/10
Все нравится, очень удобный сайт, помогает в учебе. Кроме этого, можно заработать самому, выставляя готовые учебные материалы на продажу здесь. Рейтинги и отзывы на преподавателей очень помогают сориентироваться в начале нового семестра. Спасибо за такую функцию. Ставлю максимальную оценку.
Лучшая платформа для успешной сдачи сессии
Познакомился со СтудИзбой благодаря своему другу, очень нравится интерфейс, количество доступных файлов, цена, в общем, все прекрасно. Даже сам продаю какие-то свои работы.
Студизба ван лав ❤
Очень офигенный сайт для студентов. Много полезных учебных материалов. Пользуюсь студизбой с октября 2021 года. Серьёзных нареканий нет. Хотелось бы, что бы ввели подписочную модель и сделали материалы дешевле 300 рублей в рамках подписки бесплатными.
Отличный сайт
Лично меня всё устраивает - и покупка, и продажа; и цены, и возможность предпросмотра куска файла, и обилие бесплатных файлов (в подборках по авторам, читай, ВУЗам и факультетам). Есть определённые баги, но всё решаемо, да и администраторы реагируют в течение суток.
Маленький отзыв о большом помощнике!
Студизба спасает в те моменты, когда сроки горят, а работ накопилось достаточно. Довольно удобный сайт с простой навигацией и огромным количеством материалов.
Студ. Изба как крупнейший сборник работ для студентов
Тут дофига бывает всего полезного. Печально, что бывают предметы по которым даже одного бесплатного решения нет, но это скорее вопрос к студентам. В остальном всё здорово.
Спасательный островок
Если уже не успеваешь разобраться или застрял на каком-то задание поможет тебе быстро и недорого решить твою проблему.
Всё и так отлично
Всё очень удобно. Особенно круто, что есть система бонусов и можно выводить остатки денег. Очень много качественных бесплатных файлов.
Отзыв о системе "Студизба"
Отличная платформа для распространения работ, востребованных студентами. Хорошо налаженная и качественная работа сайта, огромная база заданий и аудитория.
Отличный помощник
Отличный сайт с кучей полезных файлов, позволяющий найти много методичек / учебников / отзывов о вузах и преподователях.
Отлично помогает студентам в любой момент для решения трудных и незамедлительных задач
Хотелось бы больше конкретной информации о преподавателях. А так в принципе хороший сайт, всегда им пользуюсь и ни разу не было желания прекратить. Хороший сайт для помощи студентам, удобный и приятный интерфейс. Из недостатков можно выделить только отсутствия небольшого количества файлов.
Спасибо за шикарный сайт
Великолепный сайт на котором студент за не большие деньги может найти помощь с дз, проектами курсовыми, лабораторными, а также узнать отзывы на преподавателей и бесплатно скачать пособия.
Популярные преподаватели
Нашёл ошибку?
Или хочешь предложить что-то улучшить на этой странице? Напиши об этом и получи бонус!
Бонус рассчитывается индивидуально в каждом случае и может быть в виде баллов или бесплатной услуги от студизбы.
Предложить исправление
Добавляйте материалы
и зарабатывайте!
Продажи идут автоматически
5057
Авторов
на СтудИзбе
456
Средний доход
с одного платного файла
Обучение Подробнее