131591 (Сновидіння)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ І ПРАВА

Доповідь з дисципліни

«Основи психології та педагогіки»

на тему: «Сновидіння»

Херсон 2004

ЗМІСТ

1. Поняття сну та сновидіння

2. Види снів

3. Людина і сон

Список використаної літератури

1. Поняття сну та сновидіння

Сон — періодичний стан фізичного і розумового відпочинку, що супроводжується сповільненими та ослабленими функціями організму, пригальмуванням діяльності центральної нервової системи.

Під час сну організм відпочиває, накопичує потенційну енергію в нервовій системі, необхідну для активного стану.

Сновидіння — це різної інтенсивності та яскравості образи, які виникають під час сну.

У сновидіннях немає нічого надприродного (іноді винятком є віщі сни). Просто перша сигнальна система (образи) виходить з-під контролю другої сигнальної системи (мовлення) і, таким чином, образи активізуються, що й виявляється в снах. Під час сну ми створюємо в своїй уяві образи й цілі явища (сцени), які ніколи не спостерігали в реальному житті. Іноді вони фантастичні, дивовижні. Сон стирає межі простору й часу.

Наші сновидіння здебільшого не підкоряються законам логіки, на відміну від суджень в період бадьорості.

Третину нашого життя займає сон. Тривалість його у кожного з нас різна: хтось спить на добу 10-12 годин (серед відомих людей це Мірей Матьє, Софі Лорен та інші), комусь (наприклад, Бехтереву, Вавілову, Гумбольдту, Кюв'є, Едісону, Келеру, Наполеону, Петру І, Фарадею) потрібно 4-5 годин для відновлення сил. Як свідчать дослідження, люди з сильною нервовою системою сплять менше, оскільки доволі швидко відновлюють витрачену енергію. Люди зі слабшою нервовою системою та невеликим запасом енергії потребують більше часу для сну, щоб відновити життєві сили. Експериментальне доведено, що рухливі люди сплять менше, ніж малорухливі. Не є відкриттям і те, що діти сплять довше, ніж дорослі, це пояснюється ростом організму.

Спимо ми різну кількість годин, однак є певний мінімум, або нижня межа сну. Це, на думку медиків, 5,5 годин, оскільки ще менша тривалість сну зумовлює спад тонусу та ослаблення короткочасної пам'яті. Хоча основною є якість сну, а не його кількість.

Чимало людей вважають, що сон необхідний для відпочинку мозку. Однак наукові спостереження свідчать, що нервові клітини працюють у сні майже як в період бадьорості. Деякі групи клітин є навіть більш активними. Про все це дізнаємося з електроенцефалограми.

Сон має кілька фаз: повільну та швидку. Під час повільного сну відновлюється витрачена енергія, переробляється одержана за день інформація, сортується в мозку, водночас відсіюються непотрібні або несуттєві враження. Саме в цей період закріплюється в пам'яті вивчений перед сном матеріал, щось важливе для нас. Маловагоме забувається одразу. Окрім цього, саме під час повільного сну різко зростає виділення гормону росту, що підтверджує народне повір'я — "діти ростуть уві сні".

Однак сни ми бачимо у другій фазі — швидкій, яку іноді називають парадоксальною — людина спить, а мозок і серце працюють майже з тим самим навантаженням, що й у активному стані.

Чи ж потрібен швидкий сон? Щоб відповісти на це запитання, американські вчені-дослідники Ч.Фішер і В.Демент провели експеримент. Під час інтенсивного сновидіння (в таких випадках пришвидшується дихання, підвищується артеріальний тиск, частота серцевих скорочень становить 180 ударів на хвилину, удари неритмічні, зіниці очей швидко і безладно рухаються під повіками) сплячого швидко будили. Він ставав роздратованим, довго не міг зосередитися, спостерігався певний розлад психіки. Це підтверджує важливість швидкого сну. Американський психолог В.Демент зазначає, що коли будили людей під час швидкого сну, то близько 85% з них розповідали про свої сновидіння. І навпаки, розбуджені у процесі повільного сну не завжди пам'ятали, що їм наснилося.

Наші сновидіння є нібито продовженням реального життя. Вони тривають від 10 до 50 хвилин і поглинають близько 20% нічного спокою. За ніч людина бачить у середньому п'ять сновидінь, переважно запам'ятовує останнє.

З давніх часів люди не переставали дивуватися феноменові під назвою "сон". Філософ К.Юнґ впевнений, що людські сновидіння передували навіть мові. Впродовж століть люди вивчали й трактували сни, намагалися використати їх інформацію у повсякденному житті. Про це свідчать численні дослідження. Антрополог і психоаналітик К. Стюарт вивчав племена сеної у Малайзії і виявив, що снам тут надавали великого значення: дітей змалечку вчили запам'ятовувати сни, розповідати їх дорослим і приймати відповідні рішення, носили одяг тих кольорів, які бачили уві сні.

Сучасні дослідження підтверджують зв'язок сновидінь зі станом здоров'я особи. Вперше таку залежність помітили ще лікарі Гіппократ та Гален, при цьому вони наголошували, що хвора людина бачить сни частіше, ніж здорова. Отже, за допомогою сновидінь можна вивчати людей з метою надання їм допомоги при різноманітних захворюваннях. 3. Фрейд називав сновидіння "королівським шляхом у підсвідомість".

3.Фрейд вивчав сновидіння як унікальне явище людського життя, характерне для усіх без винятку людей. Якщо ми здорові, то сни наші лагідні, логічні, спокійні. Якщо ж хворі — химерні, безладні, жахливі. Часто уві сні ми вирішуємо те чи інше питання тому, що перед сном обмірковували найважчі проблеми нашого життя. Іноді сновидіння обриваються. Це означає, що проблеми наразі не вирішуються, не прийшов для них час.

Іноді люди вживають снодійне, що скорочує фазу швидкого сну, яка, як ви вже переконалися, дуже важлива для подолання життєвих перешкод та й творчості, адже історії відомо чимало прикладів розв'язання проблем у сні, здійснення творчих відкриттів. Наприклад, сюжет твору "Горе з розуму" прийшов О. Грибоєдову уві сні, О.Пушкіну наснилася ідея "Пророка", Достоєвському — тема "Підлітка". Вольтер склав уві сні одну з пісень "Генріади". Ч.Діккенс спочатку бачив своїх героїв уві сні, а потім уже творив. Р. Шуман, Г.Берліоз та Дж. Гартіні під час сну писали мелодії, хімік Ф. Кекуле відкрив формулу бензолу.

Р.Стівенсон, який любив творити, лежачи в ліжку, іноді під час написання твору засинав. У сні він "додивлявся" незавершений сюжет і, прокинувшись, продовжував його.

Італійському композитору XVIII ст. Дж. Гартіні приснився диявол, який грав йому на скрипці. Вранці музикант схопив скрипку, награв і записав почуту вві сні мелодію. Він так і назвав твір "Трелі диявола".

Філософ і психолог Т.Рібо вважав, що натхнення приходить іноді під час повного сну і будить сплячого.

2. Види снів

Розрізняють кілька видів сну: цілющі, фантастичні, "сни в руку", віщі, пусті, летаргічні та гіпнотичні. Стародавні греки вважали, що вві сні можна довідатися про спосіб лікування хвороби. Щоб побачити такий цілющий сон, хворому дозволяли спати у храмі Ескулапа — бога медицини.

Фантастичні сни, як відомо з проведених досліджень, часто бачать мрійники, а також молоді люди, особливо з вразливою нервовою системою. Хоча, можливо, кожен з нас в той чи інший період життя бачив фантастичний сон. Без сумніву, сни можуть виходити за межі простору та часу.

Шведський терапевт С.Вільманн абсолютно переконана, що під час сну свідомість покидає тіло, перебуваючи в іншому вимірі, поза часом і простором, а після пробудження повертається. Таке твердження є дискусійним.

"Сни в руку". Якщо пригадати, то майже кожен з нас бачив уві сні щось таке, що незабаром збувалося, наприклад, наснилася бійка і щось до вас "прибилося" — приїхав гість, зустріли знайомого, отримали гроші та ін.

Віщі сни — це раціональне передбачення, видіння, в яких ми бачимо майбутнє. Такі сни допомагають нам не лише передбачити якусь ситуацію, але й при умінні проаналізувати її, "прочитати" сон, змінити щось у житті. Н.Ваттону, британському послу у Франції (XVI ст.), протягом трьох днів снився один і той же сон: його улюблений небіж бере участь у злочинній змові з метою скинення з трону королеви. Ваттон зрозумів, що сон — віщий. Терміново написав королеві шифрованого листа з дивним проханням: помістити його небіжа у політичну в'язницю Тауер. Через певний час була розкрита змова проти М. Тюдор, залишився живим лише небіж Ваттона, який зізнався дядькові, що дійсно брав участь у змові. Віщий сон і мудра рішучість Ваттона врятували йому життя.

Віщі сни досі залишаються таємницею для науки. Президент А.Лінкольн перед своєю загибеллю бачив дивний сон (за свідченням дружини): якось він задрімав у кабінеті Білого дому і приснилося йому, що хтось плаче за дверима. Він пішов на ці звуки й опинився у Західній залі. Там він побачив покійника, з яким усі прощалися. Лінкольн запитав у вартового, кого ховають, той відповів, що президента, який загинув від руки вбивці. Через кілька днів президента насправді вбили, і американці прощалися з ним саме в Західній залі.

В.Хурсенко, популярний український поет-пісняр, стверджує, що іноді бачить сни, які збуваються, але ці події відбуваються не з ним, а з іншими людьми, він є лише їх свідком. Причому здатність бачити такі сни у нього спадкова, оскільки подібне вже спостерігалося в їхньому роді.

Сновидіння, в яких люди переживають у всіх деталях частину свого майбутнього, називають прекогнітивними.

Звичайно наші сновидіння відображають здебільшого те, що ми знаємо, про що пам'ятаємо, думаємо — тобто всю інформацію, одержану в процесі пізнання. Простежується зв'язок між рівнем інтелекту, культурою, ерудицією, творчою обдарованістю особистості та здібностями її мозку проектувати на екран не лише те, що пізнано, але й фрагменти майбутнього.

Журналіст і фізик Є.Цветков у книзі "Сонник" пише, що віщі сни приходять зрідка і не до всіх. Яка людина — такий у неї сон. Люди повинні ставитися до віщого сну як до дарунку долі. Значно більше шансів побачити віщий сон у того, хто має високу духовність. Очевидно, під час віщих снів людина нібито "підключається" до банку інформації Всесвіту.

Летаргічний сон може настати в зв'язку з певними відхиленнями у роботі мозку людини. Ось кілька прикладів такого сну, причини якого сьогодні є загадковими.

У лютому 1919 р. Августа Лянгерд (Норвегія) заснула після пологів. Але це був незвичайний сон. Вона спала з розплющеними очима довгі роки, не старіючи і не реагуючи на біль. І раптом у листопаді 1941 р. Августа прокинулася і попросила, щоб їй принесли новонароджену донечку. Дівчині вже було 22 роки!

Надію Лебедину з Могилева час від часу зненацька зморював сон, а одного разу у 1954 р. чоловік застав її на підлозі сплячою і вона вже не прокидалася аж до 1973 p., до того моменту, коли її сестра підійшла до ліжка, де спала Надя, і, звернувшись до неї, промовила, що помирає мама. Надя раптом відкрила очі й повернулася до дійсності.

Одна молода американка, почувши по радіо повідомлення про смерть президента Кеннеді (22 листопада 1963 p.), пережила стрес і проспала після того 3 роки і 11 місяців.

Отже, причини летаргічного сну дуже різні. Людей, які перебували в летаргічному сні, раніше вважали святими. Однак, з медичної точки зору, це лише хворобливий стан організму. Феномен летаргічного сну вчені продовжують досліджувати.

Гіпнотичний сон — це сон, у який людина впадає шляхом навіювання або самонавіювання (аутотренінгу).

Видатний американський вчений Е.Кейс (у США існує його фонд, який об'єднує багатьох лікарів і психологів) впадав у так званий гіпнотичний сон, під час якого диктував, яким чином можна вилікувати того чи іншого хворого. Хоча в стані спокою, бадьорості він стверджував, що не вміє лікувати, нічого не пам'ятає з того, що робить вві сні. Це явище відоме під назвою сомнамбулізм.

Сомнамбулізм — тимчасовий розлад свідомості, стан глибокого гіпнотичного сну, під час якого людина виконує автоматично різні несвідомі рухи, дії (ходить, блукає, пересуває предмети). Такий стан припиняється раптово, дії хворого не фіксуються у його пам'яті.

Не так давно світ дізнався про гіпнопедію — науку навчання вві сні. Особливо популярним стало вивчення іноземних мов під час сну. Однак спостереження свідчать, що запам'ятовування відбувається перед засинанням і перед пробудженням. Отже, не варто спеціально порушувати властиві нам добові ритми. Нічний сон ніколи не можна замінити денним, вони різні за якістю.

Отже, сон — це не "впадання" в небуття, не повне гальмування організму. Сон — періодичний стан організму, під час якого ми не лише відновлюємо сили, а й вирішуємо життєво важливі проблеми, робимо відкриття, дізнаємось про майбутнє тощо. А тому важливо уникати недосипання, яке зумовлює роздратування, агресивність, а також знижує здатність зосереджуватися, орієнтуватися у будь-якій ситуації.

3. Людина і сон